делу время ,потехе час.
эта пословица учит нас ценить время .Ведь мы часто непозволительно щедро тратим свое время на пустяки , думая , что впереди у нас его океан. А вырастаем беззаботными бездельниками , которым нужна поддержка родителей . а мы когда будем этой опорой и их радостью ?
вот пословица и напоминает , что нельзя тратить драгоценное время , отпущенное человеку на учебу и взросление . Надо каждую минуту в школе проводить с пользой . В детстве , конечно же , нам хочется гулять , играть на компе , но если правильно распределять время , то на все его хватит . если же жизнь будет вечным праздником , то она быстро надоест. учеба тоже можнт стать удовольствием , если осознпешь ее необходимость и пользу .и поможет в этом пословица :" делу время , потехе час "
Леся Українка біографія хронологічна таблиця ДатаПодія
25 лютого 1871Лариса Петрівна Косач народилася 25 лютого 1871 року в містечку Новограді-Волинському. Батько письменниці, Петро Косач, був освіченою прогресивною людиною, членом Старої Громади, близьким товаришем Михайла Драгоманова. Мати, Ольга Косач, — відома в українській літературі письменниця під псевдонімом Олена Пчілка.
18 січня 1880Леся дуже застудилася, початок тяжкої хвороби. Вірш «Надія». 1882Косачі переїздять в село Колодяжне, що віднині стало їхнім постійним місцем проживання. Влітку 1883Лесі діагностували туберкульоз кісток, у жовтні цього ж року професор О. Рінек оперував ліву руку, видалив кістки, уражені туберкульозом. У грудні Леся повертається з Києва до Колодяжного, стан здоров’я поліпшується, з допомогою матері Леся вивчає французьку і німецьку мови. 1884«Конвалія», «Сафо», «Літо краснеє минуло». Саме цього року з’явився псевдонім «Леся Українка». 1890«Contra spem spero». Написала для молодшої сестри книжку «Стародавня історія східних народів” (яка у 1918 році була видана, як підручник для школи) 1893у Львові виходить перша збірка поезій Лесі Українки — «На крилах пісень» 1899Вийшла й друга збірка «Думи і мрії». Березня 1907Леся Українка переїжджає з Колодяжного до Києва. А в кінці березня разом з К. Квіткою здійснила поїздку до Криму, де зокрема побувала у Севастополі, Алупці та Ялті. 7 серпня 1907Леся Українка одружилася з Климентом Квіткою. Жили в Криму, де К. Квітка одержав посаду в суді. 1907Завершено драматичну поему «Айша та Мохаммед», «Кассандра», «На руїнах», «За горою блискавиці», продовжено роботу над творами «У пущі», «Руфін і Прісцілла» 1910-1913Останні роки життя Л. Косач-Квітки пройшли в подорожах на лікування до Єгипту й на Кавказ. Разом із чоловіком, Климентієм Квіткою, вона працювала над зібранням фольклору, інтенсивно опрацьовувала власні драми. На звістку про важкий стан Лариси Петрівни в Грузію приїхала її мати. То власне їй письменниця диктувала проекти своєї так і ненаписаної драми «На берегах Александрії». Символічне значення її творчості можна прочитати в молитві дітей до Геліоса над манускриптами. 1911«Лісова пісня» 1912Поема «Камінний господар» 1 серпня 1913Померла в Сурамі у віці 42 років. Похована на Байковому кладовищі в Києві.
Поезії Василя Голобородька незвичайні тим, що суттєво відрізняються від інших віршів. Для мене його поезія "З дитинства: дощ" асоціюється з українським селом, затишком, теплом та рідною хатою, а не тільки з дощем. Рядки його вільного вірша, тобто верлібера, хоч не римуються, що заважає читанню, проте є досить цікавими
Тема Джури козака Швайки – зображення пригод дванадцятирічних хлопчиків Санька та Грицика у супроводі сміливого вивідника Швайки у складний період протистояння українців турецько-татарським набігам і сваволі польсько-литовських магнатів та зародження козацтва.
Ідея Джури козака Швайки – Уславлення дружби, вірності рідній землі, потреби захисту її кордону,
Я люблю себе за те що в мене добре серце, я люблю себе за тещо я красива..
Поважаю я себе за ввічливість, за милосердя..
Я люблю себе такою яка я є зі всіма недоліками! Але багато недоліків треба змінити.. Потрібно змінити ставлення до інших, ставитись до всіх краще. Ніколи і нікоми не заздрити.. Та завжди всіх поважати та любити
Та найбільша любов повинна бути недо себе, а до Ісуса Христа, до Бога та до своєї родини