Іван Котляревський.
Розумний,фантазуючий.
Описує,змальовує,розповідає.
Справжній гігант минулих часів.
Геній.
(Взагалі весь вірш- це розгорнута метафора, але можна виділити такі лексеми)
Напиши,мені подобається ..., тому що він(вона) веселий(а).Він(вона) поступив правильно...Хлопчик(дівчинка) має характеристику таку ...Чого він(вона) мене навчив(ла)
Козаки посхоплювалися, як тільки на світ стало заноситися. Вони помолились і взялися ховати вбитих товаришів. Яма вже від учора була готова. Позносили козачі трупи й поскладали рядком. Кожен попрощався з товаришем. Один козак прочитав над трупами молитву, і тепер їх обережно складали на дно ями, так обережно як мати кладе скупану дитину в колиску. Біля кожного поклали його зброю, перехрестили і почали мовчки жменями насипати землю. Кожний козак укинув бодай грудку землі
На степу і у хаті
Стомлена, спечена, пилом прибита,
Журиться нива, дощем не полита;
Що орачеві цей рік вона дасть?
Випаде ж, боже, такая напасть:
За літо дощику хоч би краплина…
Притьмом укриє нужда селянина,
Де він добуде той хліба шматок
Задля малих незмисленних діток?
Журиться тяжко і сам хлібороба:
<span>Виляже взимку без корму худоба…</span>