Складно говорити про шляхетність та кохання, спираючись на твір Івана Франка "Чого являєшся мені у сні". Адже шляхетність - це або належність до суспільного прошарку "шляхта", або шляхетність душі, що характеризується честю, виликодушністю та милосердям. А хіба ліричний герой вказаного твору милосердний або великодушний? Ні, він усього лише сумує за невідбувшимся коханням, жаліє себе, мріє про взаємність. Хіба він за щось прощає героїню, хіба думає про її почуття? Ні! Він зациклений на собі, як більшість закоханих.
А щодо шляхетних вчинків, їх можна вгадати за непрямими натяками. "В житті ти мною згордувала, моє ти серце обірвала і з нього вирвала одні оті ридання голосні, пісні" - ця цитата може вказувати на виликодушність героя в тому сенсі, що він не нав'язував коханій свою любов, не примушував її до взаємності, не намагався нею маніпулювати. Про такі вчинки героя також говорить цитата "Ти ж знаєш, знаєш, добре знаєш, як я люблю тебе без тями, як мучусь довгими ночами і як літа вже за літами свій біль, свій жаль, свої пісні у сердці здавлюю на дні".Тобто, він не докучав їй своїми стражданнями. Дійсно, хіба вона винна у тому, що не любить його? Тому так, істине кохання може надихнути на шляхетні вчинки, такі як залишати сво страдання при собі та не змушувати нікого любити тебе.
<span>Гол.герої:
-князб Ігор, Святослав і Всеволод;
-Ярославна (дружина Ігоря);
-половці Овлур, Гзак і Кончак.
У творі розказується про похід князя Ігора з братом Всеволодом проти половців,незважаючі на лихі віщування(затемнення сонця,буревій природи).В другий бій Ігор отримав поразку.Згодом йому сниться "мутний ",недобрий сон Він зібрав бояр, щоб вони розтлумачили йому значення цього сну. Тоді Святослав виголошує своє «золоте слово» .В 4 частині розповідається про плач Ярославни і про втечу Ігоря за допомогою Овлура . В 5 епізоджі
розповідається про погоню за Ігорем і про його благополучне прибуття в
Київ. Завершує поему автор словами величання руських князів</span>
Я придумала віршиком, получила 12 балів:
Маруся козаків так визволяла,
Що від чоловіка прочухан дістала
"Гей, ти дівко-бранко,
Марусю, попівно Богуславко,
Патріотка бачу ти
Й вирішив тебе я відпустить"
Гей та дівка-бранка,
Маруся попівна БогуславкаТак ізраділа,
Що од тої радості аж оніміла.
І почала одїжджати
Із чужої їй землі,
До рідних батечка та мати (матері),
До знакомих у селі,
Й стали рідні зустрічати
Дівку-бранку, Марусю повіну Богуславку цілувати,
Плакати і обнімати!
там використані стародавні слова, щоб виглядало більле реалістичним продовженням до "Марусі Богуславки"
Я знаю, но я не могу вставить ответ, как мне быть