<span>Ми чуємо це слово з дитинства, але про те, що воно значить, починаємо замислюватися тільки тоді, коли починаємо дорослішати. Причому, мені здається, розуміння це приходить не під час прямої відповіді на поставлене запитання, а поволі. Коли ми бачимо що піднімаються на п’єдестал пошани спортсменів-переможців, або коли чуємо про останні досягнення вчених – представників нашої країни … Починаєш по-справжньому пишатися своєю причетністю – по праву народження – до великих досягнень і звершень.</span>Однак є й мала батьківщина – це те, що ти бачиш кожен день. Досягнень і звершень не так багато, і масштаб значно менше. Не кожен може похвалитися тим, що назва його містечка або навіть деревеньки відомо де-небудь за межами району. Більш того, багато молодих людей в мріях пов’язують своє майбутнє з далекими від місця народження краями.Я вважаю, що соромитися своєї малої батьківщини може тільки нерозумна людина. Той же, хто серйозно ставиться до життя, розуміє, що без малої батьківщини великої країни просто не може бути. Як струмочки наповнюють повноводну річку цілющою вологою, так і безліч малих містечок і сіл утворюють велич величезної держави. Моя батьківщина … Що вона для мене?Це чудова природа: чиста річка, ліс з великою кількістю грибів і ягід, луки з травою по пояс. Це бабусин будиночок і козенята, які стрибають у неї на подвір’ї. Це моя школа з невисоким ґаночком … Це все те, чого, думаю я вже зараз, буде мені дуже сильно не вистачати, коли я буду освоювати професію після закінчення школи.А саме лавного багатство моєї малої батьківщини – це люди, добрі, привітні, чуйні. Саме вони складають славу мого краю. Багато хто з них все життя трудяться на одних і тих же робочих місцях, чесно виконуючи свої обов’язки.<span>Але саме їх працею тримається життя моєї малої батьківщини – і фортеця і міць Батьківщини великий.</span>
План до 9 розділу "Роксоляни"
1. Популярність Настуні серед усього гарему.
2. Уособлення матері султана в образі Роксоляни.
3. Складність вибору Султана між релігією Настуні.
4. Зустріч і розмова Настуні з отцем Іваном.
5. Мрія Настуні поїхати на (святу) гору Афон.
1. Покарання за вчинки.
2 Повчання батька.
3 Затишок у Толиному будинку.
4 Опис льодоходу.
5 Суперечка між Толею та Федьком.
6 Переправа Федька через річку.
1 РОЗДІЛ
В даному творі розповідається про Вітька який був закоханий у Галю. Про свої почуття до Галі він розказав своєму другові Федькові. Щоб завоювати серце Галі вони хотіли заспівати їй серенаду з гітарою яку вони позичили у біблітотеці сестри Федька і капелюха якого вкрали у сусіда. Їхній план зірвався тому що не було погоди на зоряне небо, а коли настав той день коли хмари розвиднілись, вини всештаки заспівали серенаду але не під Галіним вікном а баби Хвірї. Потім федько проговорився Галі що Вітько любить її. І Вітько пішов до Галі на побачення вона мило його попросила поносити води в бочку а за той час кудись пропала хлопчина разом із своїм другом працювали. На наступний день відбулось то ж саме тільки з дровами і Вітько побачив як Галя йшла з Петром і усміхалася. Петро був його ворогом і дуже розсердився на Галю називав її зміюкою. Також був розсердений на Петра і зробив дуель в якій вони мали битись на смерть. Петро думав що це був жарт і що вони тільки пограються але Вітько був готовий віддати життя заради Галі. Перший постріл отримав Вітько, але Федько насипав йому забагато пороху і зброя вибухнула і він був весь в сажі. Потім Петро злякався і закликав участкового і втік. Федько також встиг сховатись а от Вітька спіймали завели в стодолу. Невдовзі і завели Петра. Коли участковий вийшов хлопці все обсудили і було відомо що Петро не має ніяких почуттів, просто він вирішив трішки попікапити <u>Галю а вона його також використала бо попросила пополоти кукурудзу. Хлопці побачили футляр для зброї і хотіли провчити участкового. Але там був не пістолет а їжа і вони посмакували її. Участковий зайшов і відпустив хлопчин. Невдовзі прибігла Галя і Федько. І Галя дуже переживала за Вітька і почала обмивати його від сажі і поцілувала в щічку. - ЦЕ ПЕРШИЙ РОЗДІЛ</u>
Я дуже люблю свято дня народження! Посмішки, квіти, привітання, смачний пиріг, спілкування з друзями, та звичайно ж чудові подарунки.
Немає ніякого значення скільки коштує дарунок, бо він, в першу чергу, є знаком уяви ту турботи близьких людей. Але для мене дуже цінно, коли мої рідні та друзі, дарують мені щось таке, про що я давно мріяв, або що мені дійсно необхідно. Чому? Тому що це ознако глибокого піклування та бажання доставити мені велике – велике задоволення.
Мій день народження був зовсім недавно. Батьки подарували мені планшет, про який я дуже давно мріяв, та який потрібен не лише для розваг, а також для успішного навчання. Бабуся ж зробила мій найулюбленіший пиріг з шоколадним кремом.
Мені було дуже приємно, що бабуся пам’ятає про те, що самого раннього дитинства я обожнюю сам цей тортик. Тим більше, що подарували мені його дуже ефектно. Увечері, коли уся родина зібралася за святковим столом, мої рідні вимкнули світло, запалили свічки та внесли торт до кімнати, під пісні та поздоровлення. Це було так красиво, так чарівно, що я відчував себе,немов у казці!
На свято я запросив своїх друзів, котрі також потішили мене чудовим подарунками. Наприклад, мій друг Сашко, знає, що я дуже люблю читати, то він подарував мені дві чудові книжки, по які я мріяв уже декілька місяців. Однокласник Андрій, пригодовував для мене дуже красивий набір для малювання, до якого входить альбом, набір пензлів та широчезна кольорова палітра фарб. Річ у тім, що я захоплююсь малюванням та навіть навчаюсь у художній школі, тому подарунок мого товариша, прийшовся як раз до нагоди і тепер, кожного разу, коли я починаю малювати, то згадую Андрійка з великою вдячністю.
А найдововижнійший та найприємніший подарунок зробила мені подружка Оленка. Вона власними руками зробила для мене велику та яскраву вітальну листівку та написала у ній поздоровлення у віршах , які також склала сама! Так чудово та оригінально мене ще ніколи не вітали!
Мені дуже подобається робити подарунки і я вважаю, що найкращий подарунок до дня народження повинен відповідати смакам та вподобанням тієї людини, для якої він призначається. Так приємно здійснити маленьку мрію свого друга або родича, та відчути себе добрим чарівником!
