Тихенько річка котить хвилі чисті…»<span>Тихенько річка котить хвилі чисті, Так тихо, що в ній чуєш, як тріпочесь Сверщок, що впутавсь у зів’ялім листі, Що і самому розплистись в ній хочесь. Тихенько зорі моргають іскристі… Зірниці промінь, мов дитя, хлюпочесь В хрустальних водах; голії, безлисті Нависли лози, їм заснути хочесь. На дні перловім щука спить спокійно, Ліниво зіви шевелить кроваві, І рак з нори виповзує повільно. І в серці людськім зорі золотаві Мигтять, та щука лютая дрімає, </span>Думи, діти мої…<span>Думи, діти мої, Думи, любі мої! З усміхнутим лицем В тій понурій тюрмі! Наче запах весни, Налітаєте ви, Скорбне серце моє Потішаєте ви! Де жура душу тлить, Живе серце болить, Де в важкій боротьбі Духа втома в’ялить, Де хитається ще, Сумнівається ще Ум, де думка нова Загорається ще, – Там ви, думи, летіть, Слабосилих кріпіть, В горя й сумніву змрік Лийте радісний світ!
1.Тореадори з Васюківки 2.Всеволод Нестайко 3.Пригоди,гумор 4.Ява Рень та Павлуша З. 5.дід Варнава,батьки,Книш,Бурмило,піонеры та інші 6.Не зрозумів питання 7.Село Васюківка,плавні,також був эпізод у столиці 8. 9. 10.Сміливі,відчайдушні та дружні