З журбою радість обнялась
<span>
«…Молодий
гірняк»; «…перший удалець на всю
тухольську верховину, син тухольського
бесідника Захара»; «…всюди він був, де
його потрібно, всюди вмів зробити лад
і порядок. Чи то між своїми товаришами
тухольцями, чи між боярами, чи між їх
слугами… усюди був однаковий, спокійний,
свобідний в рухах і словах, мов рівний
серед рівних. Товариші поводилися з ним
так само, як він з ними, свобідно,
несилувано, сміялись і жартували з ним.
…Боярська служба… поважала за його
звичайність і розсудливість»; «…його
хороше, сонцем обпалене і здоровим
рум’янцем осяяне, одверте, щире лице»</span><span>
</span>
Вiн про них майже не пiклувався, просто з ними погрався i все
У творі розповідається про юнака павлуся з козацького роду Судаків та його сестру - Ганусю. Про те, як в їх рідному селі стався набіг татарів,його рідних вбили,сестру забрали у полон ,а сам він утік до козаків поблизу селища . так подорожуючи від одного козацького поселення до іншого ,він мріяв визволити свою сестру з турецького полону в Криму .Випадково потрапивши у полон до харциза,степового розбишаки ,він був проданий в турецьке село Коджамбаку сину місцевого ефенді - Мустафі. Там хлопець
познайомився з невільником Остапом Швидким, став розпитувати про
можливість утечі.
В один деньйому майже вдалося утекти на коні,але по дорозі додому його запідозрив один татарин і Павлуся повернули до селища та майже побили нагаєм.
.Перед присудом він почув від одного пана, що син вельможі, Девлет -Гірея, безвісти зник в Україні.Павлусь сказав ,що знає про долю його сина, і хлопця повезли до Девлет-Гірея.Там він сказав що про долю сина(Мустафи) знає його сестра Гануся,що в криму.Дівчинку швидко розшукали,привели до вельможі,вона розповіла де знаходиться Мустафа.Через певний час син сповістив що живий і потім приїхав ,цілий і неушкоджений.І за це Девлет-Гірей подарував волю Павлу,Ганні і Остапу Швидкому,козаку що був у рабстві з Павлусем.
Http://ycilka.net/tvir.php?id=600