Question

Яке походження слова "писати,,?

Answer 1

ПИСАТИ, пишу, пишеш, недок.1. перех. і без додатка. Зображувати рукою на папері або іншому матеріалі графічні знаки (літери, цифри і т. ін.). Я ще служив тоді у колегії і вчивсь склади писати, бо був ще хлоп'я по дев'ятнадцятому году (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 179); А писав [Йосип] — куди краще від самого дяка.., папір наче калачиками устеле, — літери рівні, круглі(Панас Мирний, IV, 1955, 35);  * Образно. Бідочук був ранений. У тій безтолковій стрілянині якась дурна куля зачепила його, — і от писав він тепер кривавий слід за собов [собою] (Гнат Хоткевич, II, 1966, 290);  * У порівняннях. Висока, рівна, горда, вона не йде полем, а пише (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1950, 175); 
//  Займатися писанням. От вона й увійшла в горницю, а горниця довга, та все столи, усе столи, а за столами паничі сидять та все пишуть (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 284); Всяк живе, працює, дише — Дяк читає, писар пише (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 94);  * У порівняннях. — Та нічого... нехай... — прожебоніла Юзя і, почервонівши до болю, схилилась, немов пишучи (Леся Українка, III, 1952, 653); 
//  Відтворювати такі знаки за допомогою спеціального приладдя. Писати крейдою; Писати олівцем;  * Образно. Червонобоким яблуком округлим Скотився день, доспілий і тяжкий, І ніч повільним помахом руки Широкі тіні чорним пише вуглем (Максим Рильський, I, 1960, 258); 
//  Передавати за допомогою таких знаків слова, текст і т. ін. Сапфо щось пише на восковій табличці (Леся Українка, III, 1952, 722); 
//  Дотримуватися певного написання. Либонь цар повелів: белетристику пропускати без запинки, аби вона була писана общеруською орфографією (Панас Мирний, V, 1955, 379); 
//  Володіти письмом якої-небудь мови; уміти відтворювати систему письмових знаків цієї мови. Незвичайно здатна дитина навчилась у сільській школі читати й писати по-українському, по-польському і по-німецькому (Михайло Коцюбинський, III, 1957, 27); — Ви побачили б його [І. Мічуріна] переписку.. Іноді читаєш — голова обертом іде. Наука, та ще яка наука! .. І всі йому пишуть російською мовою (Олександр Довженко, I, 1958, 448); 
//  Робити записи музики спеціальними знаками. Писати нотні знаки;  * Образно.Співала скрипка радощі, скорботи.. Вдивлявся хлопець в даль, що за борами, туди, де блискавка йому писала ноти, з яких він грав (Микола Нагнибіда, Гірські вершини, 1960, 22); 
//  перен. Бити кого-небудь. Кричить [ісправник], біга, мов несамовитий. Яременка в пику пише (Тарас Шевченко, I, 1963, 305); — Ні, ні, не знає ще фон-барон Оленчука, — заговорив, ніби сам до себе. — Думає, мабуть, що Оленчукова спина — це йому грифельна дошка... увесь вік щоб по ній шомполами писати... (Олесь Гончар, II, 1959, 412); 
//  Дотримуватися на письмі певних орфографічних правил, певного написання. Тут треба писати м'який знак. А Рома який молодець! Пише без помилок (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 408). 
 Власною рукою писати (підписатися і т. ін.) див. власний; Пішло писати — не можна втриматися. — Побалакаєш, вип'єш по чарці, потім — по другій, а далі пішло писати — і образ божий загубиш... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 451).2. перех., про кого — що, також із спол. що. Повідомляти про що-небудь письмово або у пресі. Прибіг гінець з письмом к Латину, Нерадісну привіз новину, Князь Турн йому війну писав (Іван Котляревський, I, 1952, 183); — Яка розумна! Хіба це панові нічого більш і писати, як про твого чоловіка, га? (Марко Вовчок, I, 1955, 30); — Ви даєте мені слово, що.. не писатимете про те, що побачите й почуєте тут (Юрій Смолич, I, 1958, 60); 
//  у що, на що, перех. і без додатка, кому, до кого. Звертатися до кого-небудь письмово, надсилати комусь листа. Щось мене забули Шраг і Шрамченко, я до них писав.., а вони не одповідають (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 335); Думала про нього і вдень, і вночі, ревниво ховала від рідних його похапливі листівки і майже щодня писала йому у Полтаву, в медичне училище, довжелезні листи (Анатолій Дімаров, І будуть люди, 1964, 21).3. перех. і без додатка. Складати і записувати який-небудь текст. Колись то ще, во время оно, Помпілій Нума, римський цар, Тихенький, кроткий государ, Втомившись пишучи закони, Пішов любенько погулять І одпочить (Тарас Шевченко, II, 1953, 335); — Якось помиримось, — перебивав її Терентій, — ти гроші візьмеш під заставу чи папірець писати? (Михайло Стельмах, I, 1962, 310); Я був весь в полоні любові до чудесного Далекого Сходу і сценарій писав з великим натхненням (Олександр Довженко, I, 1958, 26).4. перех. і неперех. Займатися літературною діяльністю, бути письменником. Леся писала тому, що вона не могла не писати, не могла не сказати своєму народові те, що рвалося з її душі (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 505); Вітя.. пише вірші й оповідання, і весь клас покладав на нього великі надії (Оксана Іваненко, Вел. очі, 1956, 75);