Вид лірики — громадянська. Жанр — ліричний вірш. Провідний мотив твору — письменниця звертається до музи за порадою, як жити, коли навколо самі пущі, кручі, темні води, шляхів нема, поплутані стежинки йдуть у безвість. Римування: білий вірш. Віршовий розмір: п’ятистопний ямб. Композиція твору. Твір побудовано у вигляді великого монологу, наповненого риторичними питаннями та риторичними окликами. Вірш зримо поділяється на чотири частини, яким можна дати заголовки із тексту: 1. «Стій, серце, стій! не бийся так шалено». 2. «Дивись: навколо нас великі перелоги…» 3. «Куди мені податись у просторі?» 4. «Барвисті крила широким помахом угору здійнялись…» Образи твору. Вірш має виразно автобіографічний характер, а тому в ньому головний образ — це сама поетеса. У творі згадується муза, яка має спрямувати творчість поетеси, стук сокири в пущі, орлиний клекіт, камінь, що зривається з кручі й падає у воду зневіри, викликаючи круги тремтячі. «То be or not to be?..» ХУДОЖНІ ЗАСОБИ: епітети: «порожній простір», «муза винозора», «очі безсмертні», «великая порада», «великі перелоги», «поплутані стежинки», «дикі пущі», «високі кручі», «темні, тихі води», «орлиний клекіт», «круг тремтячий», «дикі нетрі», «простор безмежний», «ясна блискавиця», «золотий вінець», «барвисті крила»; метафори: «не літай так буйно», «не бий крильми», «стежинки йдуть на безвість», «тихі води все стоять мовчазно», «з ліри скувати рало», «струнами крила прив’язати», «в диких нетрях пробивать дорогу», «вхопити з хмари ясну блискавицю», «злинути орлицею високо», «зірвати з зірки золотий вінець», «запалати світлом опівночі»; риторичні звертання: «стій, серце, стій», «вгамуйся, думко», «ти, музо винозора, не сліпи», «скажи мені, пораднице надземна», «мовчиш ти, горда музо», «о чарівнице, стій»; асонанс: «і дикі пущі, і високі кручі, і темні, тихі води»; порівняння: «світло миттю згасне, як метеор», «я впаду, неначе камінь».
Колискова - це перша пісня з перших днів дитини, яку співає рідна мати. Колискова відіграє дуже важливу роль в житті людини і заспокоює і надихає маленьку дитину змалечку.
<span>История </span>Город основан в 1746 году как селение Липованское. Статус города — с 1762 года. Этот город также известен под названием «Украинская Венеция» благодаря многочисленным каналам, прорытым вдоль улиц. Преобладающая температура января −2,2 градуса Цельсия, июля — +22,8 градуса Цельсия. Вблизи города расположен Дунайский биосферный заповедник, который создан в 1998 году на базе природного заповедника «Дунайские плавни». Одно время (до 60-х гг. XX века) лодка являлась более привычным способом передвижения, чем автомобиль. Однако, в последнее время много ериков (каналов) обмелело, некоторые засыпаны полностью. Система ериков устроена следующим образом: ерики соединяют продольно-поперечной сеткой два рукава Дуная. Перекрытие одного ерика ведёт к замелению всех соединяющихся ериков. Поплавать по городу сейчас можно только в «старой» части города. Город Вилково интересен тем, что в некоторой его части по сей день живут староверы-липоване
Ви́лково укр. Вилкове<span>) — город в </span>Килийском районе Одесской области Украины<span>. </span>
Доброго тобі дня, Хухо-Моховинко! Мене звуть (ім'я), я живу у (назва міста). У лісі я буваю нечасто, але дуже його люблю. У школі я дізнався про таке дивне створіння, як ти, Хуха. З тих пір кожного разу, коли я буваю у лісі або навіть у парку, я придивляюся до стовбурів дерев та моху у коріння - так мені хочеться побачити хоч одну хуху. Я бачив тебе на картинках, ти така мила та кумедна істота. про тебе кажуть, що ти добрий дух. Я б хотів з тобою потоваришувати. Сподіваюся врешті-решт зустріти тебе. Гарного тобі дня,(ім'я)