. Композиція.
Експозиція: випасаючи в лісі коняку, Михайлик назбирав багато грибів.
Зав’язка: отримання Михайликом у попа іншої книги — «Тарас Бульба».
Кульмінація: подяка дядька Себастіяна Михайлику за гриби, його розповідь хлопцю про майбутнє щасливе життя.
Розв’язка: шаноба і вдячність Михайлика дядьку Себастіяну за його сердечність і доброту до простого люду.
Яка мета Закону Божого? Фарисеї пишалися із знання Закону Божого і присвячували багато часу для виконання всіх його традицій та ритуалів. Вони майже все своє життя проводили вивчаючи 616 заповідей Старого Заповіту, а також численних равинських коментарів. Вони перевірили Ісуса Христа, чи і Він правильно розуміє Закон Божий, так як вони його розуміють.
<span>Але Ісус вразив їх своєю глибокою простотою, майстерністю знання Закону Божого і його ціллю, до цього рівня, що як закінчує Євангелист Матвій: “ніхто не спромігся відповісти Йому ані слова... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.”</span>
Чого Бог вимагає від нас? Просто, щоб ми любили так, як Він любить нас! Бог є любов і все, що Він творить є з любові до нас.
<span>Бог першим полюбив нас і наша взаємна любов до Нього є вдячністю за його безмірну благодать і доброту до нас. Просто так, як батьки безмірно люблять своїх дітей. Батьки жертвуючи свою любов, час, труд, не сподіваються від своїх дітей ні грошей, ні слави – лише вдячної і взаємної сімейної любові. Видатний український поет Іван Котляревський писав: Де згода в сімействі, там мир і тишина, блаженні там люди, блаженна сторона. Їх Бог благословляє, добро їм посилає і з ними вік живе, і щастя їм дає. Де згоди немає, там мир не царить, там Бог не вітає, добро їм не дарить. Руйнуються пожитки, добро їх, їхні дітки, все марно пропаде... все марно пропаде... Пошли нам, Боже, згоду, і мира, Твій покров, щоб жити в Твоїй волі, і щиру дай любов! Пошли нам щастя й долю, щоб жити в Твоїй волі, Ти нас благослови! Ти нас благослови!</span>
<span>Христос навчив нас у молитві “Отче наш... ”, що усі ми є дітьми Божими, звідци і Божа Заповідь - “люби свого ближнього, як самого себе”. Бо як може справжній батько одну дитину любити, а другу ні?</span>
Чим більше дізнаємось про Божу любов і правду, тим більше любимо те, що Він любить і відкидаємо те, що Він ненавидить і є протилежним Його волі.
Що треба робити, щоб любов до Бога і Його Заповідей була жива і зростала в нас? Віра в Бога і надія на Його обітниці зміцнює нашу любов до Нього. Вони — віра і надія і любов є невід'ємними, щоб жити з Богом. Чим більше ми знаємо про Бога, тим більше ми Його любимо і чим більше ми любимо Його, тим більше ми віримо і сподіваємося на його обіцянки.
<span>Господь через дар Святого Духа, дає нам нову свободу любити так, як він любить. Що утримує тебе від любові Божої і радості служіння людям з щедрим серцем? Св. Апостол Павло говорить: “Отож, виправдавшись вірою, майте мир із Богом через Господа нашого Ісуса Христа, через Якого ми вірою одержали доступ до тієї благодаті, що в ній стоїмо, і хвалимось надією слави Божої. І не тільки нею, але й хвалимося в утисках, знаючи, що утиски приносять терпеливість, а терпеливість — досвід, а досвід — надію, а надія не засоромить, бо любов Божа вилилася в наші серця Святим Духом, даним нам.” (Рим. 5:1-5) Чи знаєш любов, яка перемагає все?</span><span>
</span>
рідненька Україна.... Лани, поля та повноводні ріки.... таке все рідне та тепле...
У моїй пам*яті завжди спливають картинки з мальовничими панорамами цієї прекрасної країни. Яка ж вона величава. Та й дарма, що зморена голодом чи війною, всеодно вона гарна та просто шикарна у своєму профілі.
Україна одна з тих не багатьох, які- незламні. Завжди зелена Говерла, швидке Дніпро та яскраве сонце. Привітливі люди, мекання кіз чи звук трембіти в горах. Яке ж відчуття... Ти весь тремтиж, коли дивишся на рідні гори та слухаєш звук бігання овець. Яка вона гарна. ЇЇ світанки не зрівняються ні з яким золотом. А осінь, яка розфарбовує дерева та готує землю до сну. А весна, яка готує її неначе до вінчаня. Україна завжди як наречена\. Тому любіть та бережіть її. Вона у нас, насправді, ОДНА
Характеристика Омелько Кайдаш Омелько Кайдаш: стельмах, небагатослівний, забобонний, віруючий, «зазнав панщане горе», полюбляє перехилити чарку. «Широкі рукава закачались до ліктів; з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки. Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною.»
Характеристика Маруся Кайдашиха «Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем. Маруся Кайдашиха замолоду довго служила в дворі, у пана, куди її взяли дівкою. Вона вміла дуже добре куховарить і ще й тепер її брали до панів та до попів за куховарку на весілля, на хрестини та на храми. Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства». Маруся Кайдашиха — «від її погляду молоко кисне», «на словах, як на цимбалах грає», сварлива, улеслива, любляча бабуся.
Характеристика Карпо «Кайдашева сім’я» Карпо: мовчазний, жорсткий, «з нього буде добрий посіпака», працьовитий. «Широкий в плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті.»
Характеристика Мотрі «Кайдашева сім’я» Мотря: «має серце з перцем», «бриклива, як муха у Спасівку», заможна, галаслива, жорстока. «Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакачуваними по лікті, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле рум’яне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен, облитий дощем, очима. В лиці, в очах було розлите . щось гостре, палке, гаряче, було видно розум з завзяттям і трохи з злістю.»
Характеристика Лаврін «Кайдашева сім’я» Лаврін: лагідний, жартівливий, протилежний за характером і зовнішністю своєму брату, неконфліктний, романтичний. «Молоде довгасте лице було рум’яне. Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи — все подихало молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на матір.»
Характеристика Мелашка «Кайдашева сім’я» Мелашка: вродлива, добра, лагідна, з бідної сім’ї, тиха. «Була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком. Щоки, червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті, як шовк.»
Джерело: http://dovidka.biz.ua/kaydasheva-sim-ya-tsitatna-harakteristika-geroyiv/