Вчинок Марусі Богуславки безперечно є подвигом.
Вона зробила героїчний подвиг для свого народу, Маруся визволила 700 невільників з полону. Її могли вбити але вона так палко хо їла допомогти , що недумала про це . Маруся також була в полоні з якого не могла втекти і тому вона хотіла допомогти втекти своїм землякам. Також таким чином Богуславка хотіла передати послання своїм батькам. Читаючи думу ми побачили, що спочатку її проклинали, говорили що це через неї козаки потрапили в полон, але після того як Маруся їх визволила вони змінили своє рішення і почали шанувати її.
Своїм подвигом Маруся не тільки допомогла народу, а і отримала шанування.
Тарас Шевченко!... Це ім'я дорогоціною перлиною виблискує у золотій скарбниці світової культури. У славній плеяді безсмертних класиків літератури геніальний співець українського народу по праву стоїть в одному ряду з такими титанами думки і слова, як Гомер і Шекспір, Пушкін і Толстой, Гете І Байрон, Шіллер і Гейне, Бальзак і Гюго, Міцкевич і Берне, Руставелі і Нізамі, чия мистецька спадщина стала надбанням усього передового людства.
Тарас Шевченко - символ чесності, правди і безстрашності, великої любові до людини. Вся творчість великого Кобзаря зігріта гарячою любов'ю до Батьківщини, пройнята священною ненавистю до ворогів і гнобителів народу. Його думи, його пісні, його полум'яний гнів, його боротьба за світлу долю трудового люду були думами, піснями, гнівом і боротьбою мільйонів.
Поезію Шевченка люблять усі народи. Поет, який віддав усі свої сили боротьбі за визволення рідної України від соціального і національного гніту, виражав прагнення і сподівання всіх народів, всіх прогресивних людей світу.
Тарас Григорович Шевченко прожив дуже мало - лише 47 років. З них 34 роки провів у неволі: 24 роки - під ярмом кріпацтва і понад 10 років - у найжорсткіших умовах заслання. А решту - 13 "вільних" років перебував під невсипущим наглядом жандармів.
Оглядаючи прожите життя, сповнене страшної негоди і злиднів, він з болем говорив: "Сколько лет потерянных., сколько цветов увядших!"
Засуджуючи царський режим, який занапастив життя великого поета, М. О. Некрасов у своєму вірші "На смерть Шевченко" писав:
Всё он изведал: тюрьму петербургскую,
Справки, доносы, жандармов любезности,
Всё - и раздольную степь Оренбургскую,
И её крепость... В нужде, в неизвестности
Там, оскорбляемый каждой невеждою,
Жил он солдатом с солдатами жалкими,
Мог умереть он, конечно, под палками,
Может и жил-то он этой надеждою.
Царський уряд не впереше розправлявся так з небажаними йому передовими людьми. Полум'яний співець свободи, Тарас Григорович Шевченко поділив сумну долю кращих людей, які жили в роки царської реакції. Пушкін і Лермонтов, убиті з намови царя, замучений Полежаев, декабристи, загиблі у Сибіру на каторзі, були його попередниками. Не кращою була доля і його сучасників. Чаадаева оголосили божевільним. Герцену довелося тікати за кордон. Великого російського критика Віссаріона Бєлінського врятувала від каземату лише смерть. У заслання потрапив Салтиков-Щедрін, на каторгу було відправлено Достоєвського.
Але ні арешти і жорсткі переслідування, ні вогкі і темні каземати III відділення. Ні заслання і солдатчина - ніякі утиски не змогли зігнути поета-революціонера Тараса Шевченка.
Караюсь, мучуся... але не каюсь
(писав він у вірші "О думи мої!").
Шевченко говорив, що він ніколи не зійде з раз назавжди обраного шляху, з шляху народного співця:
Нікому я не продамся,
В найми не наймуся.
Не зігнувши великого Кобзаря духовно, царизм зламав його фізично. Незважаючи на те, що Шевченко був "наділений міцною будовою тіла", як було сказано у вироку про заслання, царськи сатрапи завдали непоправимо! шкоди його здоров'ю, злочинно скоротили життя ї прискорили смерть.
Нижче наведено свідоцтво, виявлене у фондах Центрального державного історичного архіву в Санкт-Петербурзі. Це перший, що дійшов до нас, лікарський висновок про передсмертну хворобу Шевченка. Досі не було точних медичних даних про обставини хвороби і кончини поета.
Особливості народних пісень:
1) віршована форма, невеликий обсяг, виконання співом;
2) стисле повідомлення про обставини того часу;
3) відповідність мелодії усному тексту
4) вираження почуттів, переживань, роздумів.
Порівняння жартівливих пісень та пісень про кохання:
• Жартівливі пісні
- торкаються різних тем — від комічних життєвих ситуацій і до зовсім невеселих подій, на які люди пробують подивитися з іронією;
- Головна мета - передати бадьорий настрій слухачам, включити їх в забаву, дати в дотепній і легкій формі своєрідний урок моралі, життєвої поведінки тощо.
• Пісні про кохання
- Найпоширеніші мотиви: мотив вірності, мотив нерозділеного кохання;
- Основними ліричними персонажами виступають закохані;
- Дуже важливу роль відіграє мова ліричних героїв і персонажів — насичена ніжно-пестливими словами;
- Пейзажів несуть особливо велике емоційне навантаження, завдяки ним створюється інтимна атмосфера.
Засоби виразності:
• Жартівливі пісні:
- Енергійна мелодія
- Виразний ритм
- Рухливий темп
- Голосна динаміка
- Дзвінкий, яскравий тембр
• Пісні про кохання:
- Плавна мелодія
- Рівномірний ритм
- Повільний темп
- Одноманітна, помірно тиха динаміка
- Теплий, м'який тембр
В мене в дуже гарній кіт, якого звати (ім'я). я його дуже сильно люблю, він в мене дуже гарній, та полюбляе робіті різні цікаві речі. Наприклад, в нього є іграшка, з якою він майже цілий день, ще полюбляе бавитися на вулиці з іншими котами, але не завжди це закінчуеться гарно. В мого котіка гарні (кольор) очі, дуже м'яке (кольор) хутро. Він в меня (Вже дуже давно\недавно). Я люблю свого (ім'я)
