Емма Андієвська - дивовижна письменниця.Дуже легко в її творах потрапити в цей казковий світ, або хоча б уявити його.Картини дужче дають можливість потрапити в уявлення цієї чудової письменниці.Емма Андієвська пише казки так як би жоден письменник або письменниця не написали б.На щастя ми ще можемо насолодшуватися її творами.
Читайте більше книжок ,і розвивайтеся
Тема: невільне становище рідного народу
Ідея:засудження байдужості людей до горя своєї Батьківщини.
Жанр: ліро-епічний вірш
Художні засоби:
епітети:<span>силу невблаганну,б<span>ратів рідних,<span>земля обітована,<span>золотоверхім місті</span></span></span></span>
метафори:<span>сліпої долі,з</span><span>аграло та й ущухло </span><span>Червоне море,<span>безрадісна пустиня,<span>отара безпричальна</span></span></span>
порівняння:<span>І ти колись боролась, мов Ізраїль, </span><span>Україно моя!,...</span><span>народами, що, мов леви в пустині,</span><span>рикали...,</span><span>народи </span><span>розбіглися, немов шакали ниці,</span><span>вихід із Єгипту,</span><span>немов потоп,<span>вдень ішов, мов туча грізно-біла</span></span>
<span>символи: <span> дух часу, <span>червоне море, <span>фараон, <span> заповіт новий</span></span></span></span></span>
<span><span><span><span>звертання: <span>ненависна чужинко</span></span></span></span></span>
<span><span><span><span><span>риторичні запитання:</span></span></span></span></span><span>Чи довго ще, о господи, чи довго </span><span>ми будемо блукати і шукати </span><span>рідного краю на своїй землі?</span><span>Коли скінчиться той полон великий,</span><span>що нас зайняв в землі обітованій?</span><span>І доки рідний край Єгиптом буде?</span><span>Коли загине новий</span><span> Вавілон?</span>
<span>Усе життя ми про щось мрiемо,це може бути щось неймовiрне та дивовижне. мрiя повинна бути у кожноi людини. адже мрii бувають рiзнi. ми повиннi досягати усього чого ми прагнемо, та здiйсняти навiть найфантастичнiшi нащi мрii. Життя це мрiя,здiйсни ii!</span>
<span><span>Цвет весны<span>На дворе стоит весна!
После зимней лютой стужи
Просыпается от сна
Вся природа. Даже лужи
Не покроет лед за ночь,
Гонит солнце зиму прочь!
Набухают соком почки,
И зеленые листочки
Скоро в струях ветерка
Заиграют! А пока
Цвета солнца у реки
Появились огоньки!
Все! Закончились морозы!
Распускаются мимозы!
</span></span><span>Весенний дождь<span>Пьет и луг, и дол.
Пьют леса, поля.
Где весною дождь прошел
Зелена земля.
За неделю-две
Лопаются почки,
И лежат потом в траве
Их липкие сорочки.
Птицы гнезда вьют,
Радуясь друг другу,
Оглашая там и тут
Песнями округу.
Без дождя бы нам
Не увидеть снова
Ни проросшего зерна,
Ни цветка лесного,
Ни смешных птенцов,
До поры бессильных,
Ни баранов, ни коров
На лугах обильных.
Что бы ел весной
Каждый зверь и птица,
Если б ливень проливной
Вдруг не смог пролиться?
Мы бы не нашли
Мох возле калитки,
И для нас бы не цвели
В поле маргаритки.
Лишь песок сухой
Был бы под ногами,
Если б ливень проливной
Не прошел над нами.
</span></span><span>Апрель<span>Верба, верба, верба,
Верба зацвела.
Это значит, — верно,
Что весна пришла.
Это значит — верно,
Что зиме конец.
Самый, самый первый
Засвистел скворец.
Засвистел в скворечне:
Ну, теперь я здешний.
Но весне не верьте,
Слышен ветра свист.
Ветер, ветер, ветер
По дорогам вертит
Прошлогодний лист.
Все апрелю шутки!
Сельский детский сад
Утром скинул шубки,
В полдень — снегопад.
Но не так уж скверно
Обстоят дела,
Если верба, верба
Верба зацвела.
</span></span></span>
Наприклад, можеш вивчити таку:
"Про пам’ять(За Е.Успенським)
Всім відомо, що У нас Пам’ять — просто вищий клас! Прочитаємо лиш вірша ¬І повторимо ураз:
«Їхав Ваня на коні, Вів собачку по стерні, А в цей час якраз бабуся Мила фікус на вікні».
- я завжди всім говорю, Що ніколи не зубрю, Що історію про Ваню Дуже легко повторю:
«Їхав Ваня на вікні, Вів собачку по стерні, А в цей час зелений фікус Мив бабусю на коні».
- Ну, який же ти дивак, Тільки хвастатись мастак! Краще ти мене послухай, А було усе отак:
«Їхав фікус на коні, Вів бабусю по стерні,
А знайома нам собачка Мила Ваню на вікні».
<span>
(Степан Гриценко)</span>
