Письменник історично правдиво у своїй повісті показав шляхи, якими йшли монгольські орди на руській землі, а також відобразив події весни 1241 року, згадав битву з ворогами на річці Каті 1223 року.
Вид на Дніпро . Світлий сонячний день. Перед нами відкривається казковий краєвид з високої кручі над рікою. Дніпро спокійно і величаво несе свої води у Чорне море. На обріїї він непомітно зливається з небом.
На передньому плані ми бачимо високий правий берег ріки. Протоптаною доріжкою, мабуть, часто ходять люди, милуються красою Дніпра. Стежку затіняє висока сосна. Своїм корінням вона утримує кручу, яка ніби нависає над піщаною смугою, від зсуву.
На другому плані ми бачимо найбільшу ріку України. Вона широка і велична, сильна і красива.
Там, де плесо темно-фіолетове, велика глибина. Пологий лівий берег виступає зеленою плямою.
Темні барви поступово прозорішають. Так плавно зливається вода з світло-блакитною барвою неба. Це створює враження безконечності простору, нескінченності ріки. Яка краса!
Михайло Михайлович Коцюбинський народився 17 вересня 1864р. в м. Вінниці в сім'ї дрібного урядовця. Дитинство та юність майбутнього письменника минули в містечках і селах Поділля, куди переводили батька по службі. Освіту здобував у Барській початковій школі (1875 — 1876) та Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880).
Коцюбинський почав пробувати свої сили в літературі рано, брався за поезію, переклади, нариси, та швидко головним полем його письменницької діяльності, справжнім покликанням стає художня проза. З перших спроб Коцюбинського-прозаїка до нас дійшли оповідання "Андрій Соловійко, або Вченіє світ, а невченіє тьма" (1884), "21-го грудня, на введеніє" (1885), "Дядько та тітка" (1885).
Друкуватися Коцюбинський почав у 1890р. — львівський дитячий журнал "Дзвінок" опублікував його вірш "Наша хатка". В цьому ж році він побував у Львові, встановивши творчі контакти з місцевими літераторами та видавцями, зокрема Франком. Поїздка поклала початок постійному співробітництву Коцюбинського в західноукраїнських виданнях. На початку 1891р. він їде в с. Лопатинці на Вінниччині, де поєднує роботу домашнього вчителя в родині місцевого службовця з поглибленим вивченням життя села, народної мови, культури і розпочинає серйозну літературну працю. За один 1891 рік з-під його пера виходять оповідання "Харитя", "Ялинка", "П'ятизлотник", повість "На віру", віршована казка "Завидющий брат". Твори привернули увагу літературної громадськості, засвідчили, що в українську прозу прийшов талановитий художник.
Порівняння(Як тая мати молодая)...
И больше ничего не вижу,может позже допишу.
Ответ:
1. Боротьба добра зі злом у художній літературі (це вічна тема життя і літератури; зазвичай втілюється в образах героїв; в народному французькому епосі "Пісня про Роланда" носієм добра є Роланд, носієм зла — Ганелон).
2. Лицар граф Роланд і зрадник граф Ганелон:
а) Роланд — чесний, справедливий, шляхетний лицар; Ганелон — підступний зрадник, "якого діло — зрада";
б) Роланд — віддана загальній справі людина; Ганелон зраджує співвітчизників "за незліченні багатства"; він радить ворогові, як краще вбити Роланда;
в) "граф Роланд не криється за інших" під час бою, страждає за загиблих лицарів; Ганелон заздрить вдачі Роланда, вдається до наклепів на нього;
г) Роланд загинув, але король Карл Великий помстився за загибель Роланда, здобувши перемогу над ворогом; Ганелона було засуджено за зраду.
3. Головна думка "Пісні про Роланда" (народ завжди пам'ятатиме героїв-воїнів, а зрадник заслуговує лише на презирство і ганебну смерть).