<span>І ось одного дня до КОНВАЛІЇ ПРИЛЕТІЛА БДЖІЛКА . І СІЛА НА КОНВАЛІЮ . Конвалія не хотіла давати бджілці сідати на себе и крутила , крутилася . І раптом всі її Дзвіночки впали . Бджілка полетіла , адже саме вона хотіла сісти на дзвіночки і зібрати нектар . Конвалія плакала . Але на наступний день в Конвалій знов появились ДЗВІНОЧКИ . А коли Бджілка прилетіла знов конвалія не заперечувала , щоб Бджілка сідала на Її Дзвіночки А навпаки дала їй збирати нектар . і від того часу Конвалшя друже з Бджілкою!</span>
-Привіт друже!
-Привіт!
-Як думаєш, яке у піснях оспівується героїчне минуле?
-Думаю, що про битви козаків із татарами і поляками.
-Напевно, але я думаю що не тільки це, а й про селян та їхніх героїв та їхні подвиги.
-Так, я теж про це подумав.
-Чому не сказав?
-Незнаю.
-Ну добре
, бувай.
-Бувай!
На степу і у хаті
Стомлена, спечена, пилом прибита,
Журиться нива, дощем не полита;
Що орачеві цей рік вона дасть?
Випаде ж, боже, такая напасть:
За літо дощику хоч би краплина…
Притьмом укриє нужда селянина,
Де він добуде той хліба шматок
Задля малих незмисленних діток?
Журиться тяжко і сам хлібороба:
<span>Виляже взимку без корму худоба…</span>
Я хотів би бути схожим на Федька-халамидника. Бо він чесний, дружній та завжди тримає своє слово,хоча й був розбишакою.