Дуже палкий погляд,бистрий,як блискавка.Ним світила якась незвичайна сміливість і духова міць, разом з якоюсь хижою тугою.Невеселе,вовчкувате..
-Привіт.
-Мене звуть сніжинка.
-А що ти робиш?
-Я починаю танути.
-Ні, не вмирай! Я з тобою вже подружився.
-На жаль я не зможу з тобою залишитися жити.
-Я буду сумувати про тебе
-Прощай.
-Експозиція: надмірна опіка матір’ю свого сина Павлуся.
- Зав’язка: смерть батьків Павлуся, його сирітське життя.
Кульмінація: дохлий хорт у хаті Павлуся виявився дукатами. Розв’язка: роздуми автора про смисл життя, про щасливу людську долю.
<span>Не дорого начало,а дорог конец
</span>
Мама-мати,мама
Папа-батько,тато
Брат-брат
Сестра-сестра
Машина-машина
Дом-будинок,дім
Имеет-має