Мої враження щодо цього твору різні. Чіпка - головний герой твору , весь час шукає правду і хоче добитися справедливості , але він не раз ступає на погану дорогу. Також показано тяжку долю кріпаків , які горбатили спини на панів. Останні два роки працюючи на панів, людям відмовилися плати. Це спричинило бунт проти панівського свавілля. Але людей було за це побито москалями.Позитивні враження від того , що люди не здавалися і хотіли боротися , але негативних вражень більше. Пани не заплатили людям , ображали і ганьбили їх.
У творі українського письменника «Звук павутинки» небагато персонажів, але проти це, автору вдається розкрити загадковий та чарівний, широкий та неосяжний оточуючий нас світ природи, безсмертя, добро, вічність та красу нашої землі. Саме таким цей світ уявляє головний герой повісті – хлопчик за ім’ям Льонька.Льонька – це звичайний сільський хлопець, майбутній третьокласник, який постійно фантазує і щось вигадує. Але сказати, що він все вигадує – це неправильно, бо Льонька не вигадує, він просто бачить оточуючий світ сповненим різноманітними дивами. Хлопчик не вигадує ці дива, бо він в них постійно живе, для нього вони цілком реальні. Як на мене, то Льонька є дуже талановитим хлопчиком, бо має щире серце, кмітливий розум і неабияку уяву. Поряд з Льонькою завжди знаходяться його друзі – Адам та Ніна.<span>І якщо Ніна – це вигадана самим хлопцем дівчина, то Адам – справжня людина. Адам, незважаючи на свій похилий вік, знайшов спільний язик з десятирічним хлопчиком. Адам – це вчений, який приїхав до села, як він сказав, помирати. Вчений був хворий на малокрів’я, і йому залишалося на цьому світі не дуже багато днів. Поява Адама в селі та трагічна історія його життя справила дуже велике враження на хлопця. Ближче познайомившись із вченим, Льонька дивується тому, що існують дорослі люди, які спроможні зрозуміти його фантазії та його вигадки. Одним з таких людей був Адам, який у своєму серці на все життя зберіг частинку дитинства, що допомогла вченому зрозуміти звичайного хлопчика. Вчений бачить, що листочки на воді – то не листочки, а справжня флотилія, а Льонька </span>
Можна. :DD
А яа по іншому?
У багатьох казках, байках, оповiданнях розповiдалось про протиставлення добра злу. Але В. Винниченко в оповiданнi "Федько-халамидник" показав це на прикладi двох хлопцiв так яскраво, що вже не вважаєш Федька розбишакою, вiдчуваєш симпатiю, повагу до нього, як до особистостi.
Федько спочатку постає задерикуватим хлопчиком, який робить шкоду сусiдам, своïм однолiткам не дає гратися. Але читаючи далi про дружбу Федька з Толiком, розумiєш, що Федько - чесна i порядна людина. Вiн, нiчого не приховуючи, розповiдає батькам про те, чому на нього усi гнiваються. Вiн нiколи нi за кого не ховався, як його друг Толiк, та i другом його назвати можна лише умовно. Який же це друг, котрий не захистив
- товариша, не розповiв правди, бо боявся, що буде покараний.
Толiк - зла, хитра людина. А випадок iз чижом показує, що вiн усе життя буде хитрим, боягузливим, брехливим. Навiть смерть друга не вплинула на цього хлопця. Толiк - це хлопчик слабкий не тiльки фiзично, але й духовно.
Бешкетування можна пробачити Федьковi, бо в нього добре серце i багато гарних рис. Хоча б те, що вiн намагався врятувати Толiка, розумiючи, що може загинути сам.
Менi б дуже хотiлось, щоб у мене, та й в усiх були такi друзi, як Федько, - добрi, чеснi, на яких можна покладатися. I якомога менше таких, як Толiк, - брехливих, злих, що рятують тiльки себе, зраджуючи друзiв.
Вадим Кулаківський - хлопець гарний та модний. Він зверхньо ставиться до оточуючих, самозакоханий. Палить та заробляє гроші нечесним шляхом.
Тітка Софійки Сніжана - вже доросла зав віком, але ще дитина в душі. Вона - невиправна мрійниця. Любить свою племінницю, розуміє її.
Ірка Завадчук - вродлива дівчина. Вона дуже любить увагу і робить все для того, щоб бути у центрі подій. Має татуювання на плечі. Егоїстка.