Ответ:
Объяснение:
Творчість великих українських письменників, про яких би з них конкретно не йшлося, чинить серйозний і прямий вплив на життя людей. Вона справляло вплив як під час життя і творчості самих письменників, так і задовго після їх смерті, тобто, сьогодні. Зокрема, в цьому контексті цілком доречно говорити про Івана Франка, який став одним з найвидатніших українських письменників. Його творчість займає найважливіше місце в житті кожного з нас. Вона настільки значна, що цілком розумно і правильно говорити про те, що Іван Франко перебуває разом з нами і нині, сьогодні. На чому ж можна ґрунтуватися, роблячи такі висновки?
Перш за все, на глибині творчості цього великого українського письменника. Можна наводити безліч прикладів того, наскільки його творчість було характерною. Але я вважаю за необхідне обрати лише самий важливий і суттєвий приклад, зокрема, його твір під назвою «Мойсей». У ньому описані серйозні проблеми пошуку настільки потрібного згоди серед представників одного народу. В даному творі Франко писав про ізраїльтян, але насправді мав на увазі нікого іншого як українців, які точно так само ніяк не могли досягти загальної згоди, розуміння, що допомогло б їм вирішити безліч проблем їх спільного буття.
Як все це співвідноситься з сучасністю? І чому ж, ґрунтуючись на цьому, ми можемо з упевненістю сказати, що Іван Франко і сьогодні перебуває з нами? Я думаю, що це так, тому що Іван Франко показав у своїх творах дуже актуальні проблеми, які так само мають місце і в сучасному житті. В даний час українці точно так само не можуть знайти повного розуміння і згоди. У суспільстві виникає безліч конфліктів і протиріч. Складається враження, що люди просто не можуть досягти правильного суспільного договору, який всіх влаштує і буде всіма строго дотримуватися. У своїх творах Франко показав це настільки правдоподібно, що ми можемо з легкістю знайти приклади цього і в нашому житті.
Тим не менш, на питання даного твору можна відшукати і деякі інші відповіді. Наприклад, Франко і сьогодні з нами тому, що його творчість дуже популярна серед сучасних українців. Деякі з його творів були поставлені в театрі, інші лягли в основу музичних творів. Творчість Івана Франка вивчається в школах, багато людей читають його і просто для себе. Все це дозволяє зробити висновок про те, що його творчість залишається з нами і сьогодні.
Учительська праця здається звичною й буденною: діти приходять на урок за розкладом, з'являється вчитель, щось пояснює, навчає, далі наступний урок з іншим учителем. Здається, буденна річ, але не завжди. Бувають такі уроки й такі вчителі, про яких згадуєш і довго пам'ятаєш. То що ж відбувається на уроці, коли тобі пригадуються і слова, сказані вчителем, і вираз його очей, жести? Здається, що він промовляє якісь особливі слова саме тільки для тебе особисто, хоча поруч сидять твої однокласники. На мою думку, що це той самий момент, коли вчитель вкладає душу у свою роботу, а своє серце віддає дітям.
<span>Моя перша вчителька — Ім"я. Вона була й залишається для мене якоюсь незвичайною людиною. Мені хотілося щоранку швидше потрапити до школи, бо вчителька буде знову розповідати щось цікаве й захоплююче. Вона була і вимогливою, і люблячою водночас. Пам'ятаю, як вона могла насварити: «Володю, ти ж такий розумний і як же це ти зміг виконати так брудно завдання?» Ми всі для неї були і найкращими, і найрозумнішими, вона кожного з нас любила й любить зокрема, а не всіх загалом. </span>
<span>Я навчаюся в п'ятому класі в «дорослій» школі. Тут усе по-іншому, але я продовжую приходити після уроків до Тетяни Вікторівни й розповідати про свої успіхи. І скільки б років не минуло, я пам'ятатиму її уроки добра й щирості, сподіваюся, що виправдаю її віру в мене, у мої здібності. </span>
Так хотів би . Адже це дуже позитивна і весела дитина . Він хоч і хуліган , але ніколи ікому не бажав зла
<span>Новела-невеликий за обсягом твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом,напруженою та яскраво вимальованою дією. Не розумію "Жодному з вказаних критеріїв ваш твір не відповідає. Це як пейзаж, у якому надто багато „а потім”.</span>
Новелі властиві лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів. Серед різновидів епічного жанру новела вирізняється строгою й усталеною конструкцією. До композиційних канонів новели належать: наявність строгої та згорненої композиції з яскраво вираженим композиційним осередком (переломний момент у сюжеті, кульмінаційний пункт дії, контраст чи паралелізм сюжетних мотивів тощо), перевага сюжетної однолінійності, зведення до мінімуму кількості персонажів.
Персонажами новели є особистості, зазвичай, цілком сформовані, що потрапили в незвичайні життєві обставини. Автор у новелі концентрує увагу на змалюванні їхнього внутрішнього світу, переживань і настроїв. Сюжет новели простий, надзвичайно динамічний, має ситуаційну чи психологічну несподіванку.
