Жив-був маленький соловей, одного разу він полетів з великими солов'ями. Вони летіли ухиляючись від гілок, але соловьёнок не міг так, так як був маленьким. І ось вони пролітали над чорним морем. Гальмуючи лапками по воді вони ніби плескалися у воді. Ось вони летять у високої гори "Еверест" соловьёнку стало цікаво, чи холодно на вершині, адже він там жодного разу не був. Ось він на вершині гори, пориви вітру зносять його з ніг, але він твердо тримається на лапках, на самій вершині він замерз, прокинувшись на порозі гори він дивлячись на свої крила, плакав, шкодував що відлетів не запитавши. Але тут, диво! Підлетіли до нього великі, сильні солов'ї, вони заспокоїли соловьёнка і залікували йому крильця. Ось вони підлетіли до свого рідного лісу. Соловьёнок був дуже радий! Мама Солов'їха побачивши його, була дуже рада, і плакала від щастя, а ті солов'ї, що його врятували так йому і сказали: Чи не літай за нами, бо все закінчиться дуже погано.<span>Сказавши "спасибі!" солов'ями, мати-Солов'їха обіймала свого соловьёнка ніби бачила востаннє.</span>
Люий Чіпка!
Прочитавши повість Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні", я проаналізувала твої дії. Тож можу запевнити, що ти поводив себе вкрай погано.
По-перше, тобі потрібно поставити ціль у житті, яку потім ти будеш прагнути досягнути.
По-друге, будь уважнішим до своєї матері, яка з усих сил старається тобі допомогти. Вона вже старенька і потребує домомоги. Приділяй їй більше уваги!
По-третє, візьми приклад з Грицька. Він виріс у таких же жорстоких умовах як і ти, проте має родину і достаток.
Думку я тобі розкрила, далі сам.
<span>Виняткове місце у творчості Лесі Українки, як і в усій українській літературі початку XX століття, посідає «Лісова пісня». 25 липня 1911 року в Кутаїсі була дописана остання сторінка цієї драми, твору, який по праву вважається одним з найвищих мистецьких досягнень поетеси.</span>
<span>Центральним образом «Лісової пісні» є образ Мавки. Народжена багатою фантазією українського народу, виношена в думках і серці протягом багатьох років геніальною українською поетесою, лісова красуня Мавка здобула безсмертя. Адже вона втілює ідеали гармонійної людини, вічного людського хисту, краси, несе людству оте Лесине, «що не вмирає».</span>
Відповідь:
В нічку темну та пригожу … Обминаючи сторожу.
Байраками та ярами…
В рідний степ, у край веселий Простували, поспішали.
Але спів цей ніжний, любий,…
Не вразив юнацьке серце, —
Він сидить німий, байдужий.
… пустка замість серця.
Пояснення:
<span>Білі руки роботи бояться</span>
<span>Більше діла — менше слів</span>
<span>Більше робити, а менше — говорити</span>
<span>Балаканням роботи не почнеш і не закінчиш</span>
<span>Без діла слабіє сила</span>
<span>Без охоти нема роботи</span>
<span>Без охоти не скоро йдуть до роботи</span>
<span>Був би початок, а кінець якийсь та буде</span>
<span>Без початку нема кінця</span>
<span>Будинки зводять не язиком, а сокирою</span>
<span>Була б охота — знайдеться всяка робота</span>
<span>Була б охота — буде гарна робота</span>
<span>Від діла до діла у кожного своя дорога</span>
<span>Із шкури вилазить — так робить</span>