<span>"Матері!.. Важко уявити, що таке ім'я може носити жінка, що, напоївши кров'ю і плоттю свій плід, з такою легкістю може вишпурнути його, наче не до смаку надгрижене яблуко. Та якби хоч краплю болю їм у душу від того, що терплять їхні діти, підфутболені чиїмись брудними чобітьми, наскільки б менше було викинуто на смітник людських доль!" Книга страшна у своїй відвертості. Хвилююча історія про поневіряння Толі Безродного, сироти при живих батьках. Це вразливий хлопчик, з тонкою дитячою психікою, талановитий від природи. Перебуваючи у дитбудинку, інтернаті, він терпить приниження, побої не тільки від однолітків, а й від учителів та вихователів. Толя намагається знайти свою станцію щастя, утриматися в цьому світі. Та чи вдасться йому це? Не хочу вірити, що у дитбудинках працюють такі садисти, як Ангелочок. Ця жінка, точніше нелюд, не має нічого людського в своїй подобі. Вона знущається з маленьких дітей, принижує їх людську гідність, просто перетворює затурканих, боязких істот. Не краща й Софочка, учителька з інтернату, яка робить все можливе, щоб відправити маленьких сиріт у спеціалізовану школу. А для цього вона не гребує жодними засобами. Страшно читати про грубе, черстве ставлення до сиріт, але ще жахливіше розуміти, що людські серця настільки ожорстокіли, що все частіше ми без здивування і, можливо, навіть без великого обурення слухаємо повідомлення про дітей, викинутих матерями на смітник, жінок, що ладні продати своїх малят за кілька тисяч. Ці повідомлення зустрічаються останнім часом так часто, що скоро сприйматимуться, як щось буденне. Дай, Боже, щоб я помилялась!!! А ця книга, вірю, змусить задуматися, що ж робиться за межами нашої затишної домівки, у страшному світі сирітства, а когось, може, убереже, від необдуманого страшного вчинку. І на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син і буде мати, І будуть люди на землі. </span><span>
</span>
Українська пісня- мамина колиска, яка зачаровує своїми словами та милозвучною мовою. Але найулюбленіша пісня ,, Ой у вишневому садку,,. Ця пісня чарівна, мелодійна,красива. Коли слухаеш її ніби поринаеш у чарівний світ де спокій. У цій пісні соловей, на мою думку, зображений для того щоб відчути силу української пісні та силу народу. Вона зачаровує. Я уявляю дівчину яка стояла та слухала солов"їну пісню. Я її дуже люблю слухати.
Створення в 40-х роках XIX ст. історичного роману "Чорна рада" було значною подією в історії української літератури. Джерелами твору була народна творчість та козацькі літописи. Події, змальовані в ньому, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли на Україні загострилася боротьба за гетьманування. Претендентами на гетьманську булаву виступають представники різних політичних орієнтацій, в тому числі й представник польсько-щляхетської — Павло Тетеря. На Лівобережній Україні козацька старшина, ворожа польській орієнтації, вислала на посаду гетьмана переяславського полковника Якима Сомка. Сомко дотримувався програми об'єднання Правобережної і Лівобережної України в тісному союзі з Росією і здійснював старшинську політику, намагаючись приборкати народні рухи. Такою політикою було незадоволене міщанство та незаможна частина козацтва. Вони висунули на посаду гетьмана кандидатуру Івана Брюховецького.
Ця складна політична боротьба призвела до Чорної ради в Ніжині 1663 року, на якій було скинуто наказного (тимчасового) гетьмана Сомка і обрано Івана Брюховецького. В раді, крім козацької старшини, брали участь запорожці, селяни, міщани ("чернь"), тому її й названо Чорною радою. Невдовзі Брюховецький не тільки виявив зневагу до народних мас, а й став на шлях зради, за що був покараний козаками.
У цей час по Україні почалися повстанські рухи незадоволеного селянства. Значну роль у них відігравали міські ремісники, дрібне міщанство. Ці антифеодальні рухи були спрямовані проти заможної старшини і її ставлеників — гетьманів. Ворогування між окремими групами козацької верхівки, боротьба між претендентами на гетьманську булаву — все це було характерним для того часу. Такі історичні події лягли в основу роману "Чорна рада".
Як художник Куліш зумів зобразити в романі багато правдивих картин з історц України. Якщо в творах багатьох попередників Куліша виступали переважно "герої" своєї хати, своєї оселі, свого села, то герої "Чорної ради" виступають на тлі широких суспільних процесів, історичних конфліктів, грізних подій.
Заслуга Пантелеймона Куліша — автора роману "Чорна рада" — в тому, що він познайомив широкі читацькі кола з маловідомою сторінкою в історії України — добою "післяхмельниччини". Письменник відтворив дух епохи, визвольні прагнення народу, суперечливу поведінку його організаторів.
Роман "Чорна рада" був важливим явищем в нашій літературі, завдяки якому ми глибше і яскравіше узнаємо нашу історію.
Мені подобається Геракл тому,що він мужній,відваний. Він створив 12 самих складних подвигів. Геракл був сином зевса та земної жінки Алкмени. Геракл в переводі означає сильний мужній, Геракла виховував кентавр Хірон. (кінцівку написати які дванадцять подвигів створив геракл тому ,що я точно не памятаю)