Схарактеризувати мишку та господаря з твору Б. Лепкого пропоную так:
Мишка⇒
добра героїня, яка втілює в собі позитивні риси. В неї викликає
неподобство жадібність та постійне прагнення наживи свого господаря.
Вона співчуває людям, які живуть у нещасті. Тобто мишка є великодушною,
щирою, щедрою та чуйною. Вона прагне справедливості, тому планує помсту скнарі та втілює її в життя.
Господар⇒
У розпал жорстокості господар не відчуває жалю до інших людей. Війна
для нього - це шлях збагачення. У той час, як інші люди страждають від
голоду, болю та злиднів, він проходить повз чужого горя. Він має гроші
та змогу допомогти іншим. Проте, він - жадібна людина, яка ні в якому разі
не здатна допомогти іншій. За це він був покараний мишкою, яка погризла
всі його папірці.
Що вже з Енеєм розмовляли
І говорили все на -ус:
Енея звали Енеусом,
Уже не паном – домінусом.
Себе ж то звали – троянус.
Потому что он жил и не заботился о чом то ему было всьо всьо на халяву.Он был счастлив потомучто нечево не делал и даже когда ему кинули мертвою зверюшку в окно она ожыла.как то так
«Тайное Общество
Трусов, или Средство от испуга №9» - это попытка объяснить, что трусости
нужно избавляться. Клим Джура имеет побороть этот свой страх, а
вскользь и спасти планету. Автор мастерски сочетает психологизм и
назидательность: простые, даже немного банальные как для детской
литературы сюжеты обрастают психологической глубиной. Повести Л.
Ворониной - это форма психологической помощи ребенку, чувствует
слабость, которая не может защитить себя от хулиганкуватих сверстников
(таких, как Саша Смык, или Кактус). В повести Землю атакуют пришельцы с
чужой Галактики - коварные и хищные Синьоморды-Квакожеры, которым весьма
по вкусу наши насекомые. Климу в его борьбе с космическими варварами
помогают другие члены Общества - Жук и Заяц. Но в центре Тайного
Общества - Супербабушка Соломия. В реальной жизни это маленькая женщина с
добрыми глазами, которая печет пирожки для внучка. Но на самом деле это
женщина со сверхмощными способностями, которая основала Общество и
которая все время работает над удивительными изобретениями.
В книге описываются увлекательне приключения и похождения мальчика.
Признаки приключенческой литературы –динамичный сюжет, острота ситуаций, накал эмоций, мотивы тайны, похищения, преследования,преступления, путешествия и т. п. Внутри приключенческой литературы можно выделить несколько устойчивых жанров, различающихся по двум признакам: в какой обстановке происходит действие и каково основное содержание сюжета.
Твiр за романом Мiгеля де Сервантеса Сааведри Премудрий гiдальго Дон
Кiхот з Ламанчi Премудрий гiдальго Дон Кiхотз Ламанчi (1604-1607)
— книга, яка зробила свого автора популярним не тiльки у себе на
батькiвщинi — в Iспанiï, але й у всьому свiтi. Роман
займає друге мiсце за кiлькiстю мов, якими його перекладено (перше
мiсце посiдає Бiблiя), iм'я Дон Кiхота стало називним i
означає людину, яка нiзащо /нiколи не вiдступає вiд власних
уявлень про красу, добро, гуманнiсть. Дон Кiхот — це лицар,
готовий заради високоï мети iти навiть на смерть. Самотнiй мрiйник
протистоïть прозi життя, iде назустрiч небезпецi, прагне знищити
зло. Дон Кiхот увiйшов до галереï вiчних образiв.
Останнi 15 рокiв життя є найбiльш плiдними у творчостi
письменника. Сервантес звертається майже до всiх жанрiв, якi на
той час iснували в iспанськiй лiтературi: пише Повчальнi новели,
сатиричну поему, збiрку п'єс та iнтермедiй. Iдейний задум цього
твору є глибоким i багатоплановим. З одного боку, Сервантес
розвiнчує середньовiчнi лицарськi романи, яких у Iспанiï
з'явилося дуже багато. Для цього автор розгортає перед нами
iсторiю комiчних пригод — пародiю на лицарський роман. Та водночас
письменник зобразив i широку картину сучасноï Iспанiï: протест
проти гноблення суспiльних верхiв, злиднi та безправ'я народу. Сам же
Дон Кiхот стає благородним захисником пригнiчених, борцем проти
суспiльноï несправедливостi. Так поряд iз комiчним безумством Дон
Кiхота з'являється i висока мудрiсть гуманiста. Це й
породжує вiдчуття подвiйностi цього образу. Бiдний сiльський
гiдальго (лицар) намагається побудувати своє життя на зразок
лицарськоï подорожi, про яку читав у книгах. Кожна пригода
розкриває контраст мiж уявним життям, вичитаним у романах, i
реальною дiйснiстю. Невiдповiднiсть починається з власного iменi
— Алонсо Кiхано стає Дон Кiхотом Ламанчським, його худа
шкапа — лицарським конем Россiнантом, тваринниця iз сусiднього
села — прекрасною дамою Дульсинеєю Тобоською. Проте нас
полонить благородство i мудрiсть героя. У багатьох його промовах i
вчинках виражено найвищi iдеï гуманiзму епохи Вiдродження: захист
слабких i знедолених, прагнення простоï людини до свободи,
намагання мирним шляхом врегулювати конфлiктнi ситуацiï, водночас,
коли треба, захистити батькiвщину, свою родину i майно.
Погляди Дон Кiхота на гуманне суспiльство iлюструє факт настанов
Санчо Панса, який iз примхи герцога стає губернатором. У цiй
дiяльностi Лицар Печального Образу радить Пансi керуватися не законом, а
<span>справедливiстю i милосердям, однаковим щодо багатих i бiдних.</span>