Хлібороби це художники,а поле їхнє-полотно. Кожного дня ці люди творять красу,яка вважається священною. Хліб пахне працею,любов'ю тих людей,які його сіяли,збирали та пекли. А коли потрапляє на стіл,то пахне сонцем,яке зігрівало маленькі зернятка,щедрістю,яку люди вклали, та полем,на якому ця краса виросла.
<span>Тож,подякуємо тим людям,які працюють хліборобами,за те,що вони приносять нам не тільки хліб,а й безмежну радість,коли починаємо його їсти.</span>
Зміст цих пісень полягає в тому,що однією з найпомітніших літніх подій із ритуалами й ігрищами було свято Купала,що супроводжувалося купальськими піснями.Це свято припадає на 7 липня.Купало або Купайло-дохристиянський бог земних плодів,якому приносили в жертву зліб-головний плід землі.У цей день дівчата й хлопці розводили вогонь,через який потім стрибали,співаючи пісень.На свято дівчата плели вінки і пускали на воду за тим як вони пливли-визначали своюсмайбутню долю.Хлопці шукали цвіт папороті.Хто знайде в день на Івана Купала цвіт папороті оюов*язково буде щасливим.Щоб забезпечити добрий урожай на майбутній рік,моложь топила в річці й спалювала на вогнищі опудало.
Цікавим є персонаж Іван Котигорошко, з яким втікачі познайомились у табори біля переправи. Йому притаманні риси воїна: безстрашний, сміливий, той, ще не боїться смерті.
Він не кинув Остапа напризволяще, коли його схопили козаки, що відловлювали селян-втікачів. Справжня мужність, схильність до взаємовиручки – ось ті благородні риси, якими наділено Івана і через яких його було позбавлено життя. Він загинув як справжній воїн – у бою. Трагічний фінал цієї повісті підсилює й без того глибокий драматизм усіх випробувань, що пережили герої. Смерть Соломії, яка потонула в Дунаї, до останніх хвилин своїх не втрачаючи надії, не зраджуючи собі, з великим коханням у серці та нестримною жагою до волі в душі, була трагічною згадкою на все життя Остапу, який хоч і вижив, але не здобув ані щастя, ані волі.
Я хочу щоб моя україна проростала.