В літописі Временных лет ми дізнайомося про князів , про люд , про наші міста .. Ну Одним словом дізнаємося про життя людей до наших часів
Можливо, мені б не сподобався такий вид життя, але у кожного є своя доля і долі ніколи не бувають однаковими. Звичайно, у сучасному світі не зовсім хотілось би бути Планетником, а під словами: Бути Планетником. Я уявляю життя з природою, тобто мати лише природу, людей і книжки, адже в ті часи не було ні телефонів, хоча якби були, то вийшло б цікаво, якщо дідусь Капуш почав телефонувати Планетнику і розказувати йому "Закони природи"
Мама, а ти купиш мені шоколадку?!
Ганна, ану швидко робити уроки!
Петрик, що ти робиш?
Скільки тобі років, Оленко?
Що таке,Ганнуся?
А ти йдеш на танці, Катруся?
Нещодавно я прочитала твір М. Коцюбинського "Дорогою ціною", у якому познайомилась з двома сильними та вольовими характерами - Остапом та Соломією. Для них стало бридким життя з паном, тому вони втікають. Соломія - розсудлива жінка, яка сама зробила свій вибір, її ніхто не примушував.
Вона стала щирим другом, порадником для Остапа. Соломія ніжно турбувалась про його рани, завжди була поряд у скрутну хвилину. Соломія мужня, сильна та палка. Вона намагається врятувати коханого від турків, проте гине. Соломія йде з життя героїнею, яка ладна на справжній подвиг заради близької людини.
Колискову зазвичай співає матір, тож чути тонесенький голосок матусі перед сном буде хотіти кожна дитина. Вони звичайно не розуміють навіщо їм ті пісні, але діти відчувають поряд рідну душу, та потім спокійно сплять