1. б)
2.в)
3.в)
4.в)
5. б)
6. в)
7. б)
8. в)
9. в)
10. в)
11. а)
12. а)
13. б)
14. в)
15. в)
16. в)
17. а)
18. а)
19. б)
Моє улюблене місце відпочинку – хвойний ліс за
містом. Це по-справжньому чарівне місце. У лісі чимало хвойних дерев. Всі вони
дуже гарні. Аромат у цьому місці стоїть неймовірний, адже хвоя має свій
особливий запах. У лісі є чимало галявинок, на яких люди можуть розташуватися
для відпочинку.
Якщо пройти лісом близько двох кілометрів, то
можна вийти до річки. Проте до неї треба спускатися вниз. Краєвиди у цьому
місці відкриваються дійсно чудові. Видно протилежний берег річки, на якому не
живуть люди. Скалистий берег, ялинки та сосни, синя річка – все це дозволяє
душі надихнутися природою, відпочити від поспіху міста. Хвойний ліс – розкішне місце для відпочинку.
План
Деж Сорока?
Шпак у фраку
Глядачі розбігаються
Шпак занявчав кішкою
Звуки флейти і аплодисти
Оплески за незвичайний концерт
Міо хлопчик дев'яти років який був усиновлений тіткою Едлі і дядьком Сікстеном.Хлопчика названі батьки сприймали, як тягар і постійно йому докоряли
Кутаються у хмари сині Карпати. Про щось весело гомонять гірські потічки, а стрункі смереки слухають тиху зажуру вітру. Підгір’я... Мальовничий куточок України, тут 27 серпня 1856 року народився Іван Франко в селі Нагуєвичі на Дрогобиччині в заможній сім’ї коваля Яця Франка.
Батько вмів кувать плуги, підкови...
Молот слухався його долонь,
Cин ловив отецьке кожне слово
В тісній кузні, де не гас вогонь.
Говорив коваль про кривду люту,
Про життя нестерпне бідняка.
І несла та мова часто чута
Гнів у серце юного Франка.
Скільки він у кузні перемріяв,
Скільки він снаги набрався там,
Щоб за горе мстити лиходіям,
Вказувати правду трударям!
У цьому селі проминуло дитинство Івана Франка, тут він часто бував, коли навчався у Дрогобичі і Львові, сюди приїжджав зі своєю сім'єю, тут знайшов притулок після другого арешту.
І Франко закінчив Дрогобицьку гімназію в старших класах якої вже почав займатися літературною творчістю. Дебютував у Львівському студентському журналі „Друг” у 1874р.
Мужнів, загартовувався І.Франко, навчаючись у Львівському університеті. З під його пера виходять такі вірші: „Гімн”, „Каменярі” , „Товаришам з тюрми”, що звучали як дзвін на спалах, кликали до боротьби „за поступ, щастя й волю”. Такого сильного революційного голосу після смерті Т.Шевченка Україна ще не чула.
