Головний герой, як і сам письменник, залишився сиротою, виховувався у дядька, доки той не загинув від німецької бомби. Вже з початку повісті ми бачимо, що хлопчик серйозний, відповідальний. А зі смертю дядька йому і зовсім довелося покладатись тільки на себе.
Він іде дорогами війни, сповненими небезпек, перемагаючи в собі страх, перемагаючиінколи фізичне безсилля та хворобу. За віком він був нашим одноліткомАвтор розповідає про зустріч на базарі Климка та Зульфата зі своєю вчителькою, яка з малою дитиною опинилася в безвиході. З цього часу у друзів з'явилося благородне бажання допомогти їй, і вони беруть на свої слабкі плечі усі турботи про Наталю Михайлівну з Олею, стають їх опорою. Саме опікуючись їх життям у першу чергу, вирушає юний герой новели Климко у далеку дорогу. На ній Климко з шевцем рятує під час облоги на базарі незнайому дівчину від Німеччини, хоч міг поплатитися за це життям. Біда зближує, згуртовує людей, виявляє глибини людської душі: доброту, порядність одних і жорстокість та підлість інших.
<span>Пізніше ми бачимо Климка під час перебування у тітки Марини, яка виходжувала його в гарячці і хотіла навіть залишити в себе - всиновити. Але хлопчик, хоч йому і подобалося у доброї жінки, не погодився, бо відчував відповідальність за життя дорогих йому людей. Мені здається, що у цьому епізоді дуже виразно показується доброта і самовідданість людської душі .Після небезпечної дороги, після важких випробувань, сповнений радістю, повертався назад Климко з дорогоцінною сіллю. І тут підстерегла хлопчика невблаганна смерть, як підстерігала вона на тих воєнних дорогах багатьох його ровесників.Тут і скосила його черга з німецького автомата: "Він уп'явся пальцями в діжурку на грудях, тихо ойкнув і впав. А з пробитого мішка тоненькою цівкою потекла на дорогу сіль..." Ця повість страшна своєю правдою про війну і красивою правдою про благородних людей. (вот пользуйся)</span>
<span>Хлопчик Чарлі хотів потрапити на шоколадну фабрику. Він дивився по телевізору як щастить іншим дітям. Їм випадав квиток на це чудове місце. Чарлі вже не мав надії. Але раптом під упаковкою шоколаду він знаходить ,, золотий квиток ,,. Хлопчик відправився на фабрику зі своїм родичем. Всіх дітей підвів саме їх характер: зазнайство, допитливість, жадібність. Один Чарлі залишився неушкодженим. Саме його тепле серце допомогло йому залишитися звичайною людиною, не викинутим в сміттєпровід, не утопленим в шоколадній річці. Вілі Вонка запропонував Чарлі фабрику, але він відмовився. В кінці Вілі Вонка зустрівся зі своїм батьком і помирився з ним.</span>
<span>Головний
персонаж твору — Ігор. Це руський князь, який любить свою батьківщину й без
вагань готовий віддати за неї життя. Ігор Святославич — чесний і відкритий,
гордий і відважний. Це лицар, який зневажає смерть, а полон для нього —
найбільша ганьба: «Лучне ж бо потятим бути, — говорить він, — аніж полоненим…»
Вислів цей став крилатим. Надзвичайну мужність і рішучість Ігоря засвідчує не
лише його поведінка в бою, а й нехтування лиховісними віщуваннями природи. Хто
інший у ті часи зважився б вирушити в похід після страшного знаку — затемнення
сонця? А Ігор вирушає! Хоробрість Ігоря не раз відзначають також Всеволод і
Святослав, називаючи його сміливим соколом. Усі ці властивості викликають
симпатію до князя. Разом із тим ми засуджуємо Ігоря за необачність,
недалекоглядність і славолюбство. Він надміру запальний, тому неспроможний
тверезо оцінити ситуацію. Його поспішність призвела до трагедії: дружина
повністю розгромлена, тисячі жінок стали вдовами, тисячі дітей — сиротами,
князі пересіли «із сідла золотого та в сідло невольниче», а головне —
відкрилися навстіж ворота для нових спустошливих нападів половецьких орд</span>
Ответ:
На мою думку Климко - дуже гарний хлопчик, тому що в такий ще малий вік на нього звалився тягар дорослого життя. У тяжкий воєнний час він, хоч і залишився сиротою та пережив біль, страждання, голод у той період, коли опинився без даху над головою у холодній та брудній ваговій шахті, але він знайшов сили не тільки влаштувати своє житя, а й допомогти іншим. Як дорослий, Климко узяв на себе відповідальність за вчительку та її маленькудоньку - Олю. Заради їхнього порятунку від голоду він подолав сотні кілометрів босоніж, постій но наражаючись на небезпеку. Добрі люди пропонували залишитися в ниих, але Климко знав, що його чекають. І незважаючи на всі перешкоди, які траплялися на його шляху, він виконав свій обов'язок до кінця. І що сраді головне - у ньому збереглись: чуйність, доброта і взаємодопомога. Його історія вчить доброті, людяності та вмінню долати життєві труднощі. Тому я пишаюсь (ся) твоєю наполегливістю і відповідальністю.
Подробнее - на Znanija.com - znanija.com/task/16513563#readmore
Объяснение:
Повість Ярослава Стельмаха "Митькозавр з Юрківки" навчила мене чемності і доброті, мужності і винахідливості. Веселі пригоди хлопців надзвичайно зацікавили мене. А їх вміння орієнтуватися у природному довкілл
і вражає.
