Добро вважають найціннішим скарбом. Воно, як сонечко, зігріває, тішить і радує людей. А зло,погані вчинки, погана поведінка засмучують людей, роблять їм шкоду. Тільки доброта і милосердя роблять нас справжніми людьми. Треба бути добрим і чуйним до людей. Допомагати слабким і товаришам в біді. Якщо будеш сам творити добро – воно тобі й вернеться, і чим більше ти зробиш людям добра, тим багатшим станеш. Отже, поспішайте робити добро!))))
<span>Хома і Пилип, вилізши з налитох щедрою літньою зливою ковбані, уляглися на теплій землі, підставили замурзані животи під ласкаве сонечко. Уляглися і почали мріяти. «От би знайти діамант» — обізвався «археолог» Пилип. «Або й два!» — палко підтримав приятеля Хома.На пошуки того дорогоцінного каменя й вирушили Хома і Пилип, та їхні товариші. Хоч вони не знайшли діаманта, зате побували в багатьох цікавих місцях лісостепового краю,пережили чимало пригод.</span>
Нерозлучні друзі Митько і Сергійко. Хлопчики не дуже успішно закінчили
п’ятий клас і перейшли в шостий. На літні канікули вони отримали завдання
зібрати гербарій, але й не збиралися цього робити. У вересні хлопці знайшли
вдома якийсь гербарій, підписали його і здали. Як виявилося, цей альбом
старший брат Митька взяв у приятеля, а той теж взяв його на роботі на два
дні. Був великий скандал, Митькові дісталося від брата, а в школі вчителька
ще довго згадувала цей випадок.
У дружбі двох хлопчиків Митько верховодив. Це саме він придумав поїхати на канікули до бабусі, він приготував цілу промову, яка мала переконати батьків відпустити їх у село. Митько показав Сергійкові озеро і запропонував залишатися в курені в лісі на ніч. Сергійко спокійніший, він підтримує всі ідеї свого друга і допомагає реалізовувати їх.
Митько та Сергійко міські жителі, їм треба було виявити неабияку відвагу, щоб залишитися вночі в курені біля озера. Серед лісу, за три кілометри від села, хлопчики вистежували чудовисько, чергували біля вогнища. Звичайно ж, вони боялися невідомих нічних звуків, але підтримували один одного і не кидали в біді.
Митько і Сергійко ніколи не сварилися, хоча іноді між ними виникали непорозуміння. Якось хлопці нагадали один одному про їхні проблеми в школі: про Сергійкову трійку з фізкультури, про сині листочки в альбомі Митька. Але не дуже приємна розмова закінчилася тим, що хлопці розсміялися, і настрій для сварки одразу зник.
Сестра потрапила у полон до татарів. Разом із батьком але батька залишили з татарами а сестру перепродавали з рук у руки бо маленькі дівчата тоді дорого коштували
