1)Мають повчальний характер
2)Наводять приклад з життя
3)Вчать основним принципам толерантності
Захар Беркут - се був сивий, як голуб, звиш 90-літній старець, найстарший віком у цілій тухольській громаді. ..А вже найбільшим добродієм уважали тухольці Захара Беркута за його ліки. Коли було настане час, між зеленими святами а святом Купайла, Захар Беркут з своїм наймолодшим сином Максимом іде на кілька неділь у гори за зіллям і ліками. Правда, чисті та прості звичаї тодішнього народу, свіже тухольське повітря, просторі та здорові хати і ненастанна, та зовсім не надсильна праця - все те вкупі хоронило людей від частих і заразливих хороб. Зате частіше лучалися каліцтва, рани, на які, певно, ніякий знахар не вмів так скоро і так гарно зарадити, як Захар Беркут...
<span>...Життя лиш доти має вартість,- говорив він частенько,- доки чоловік може помагати іншим. Коли він став для інших тягарем, а хісна не приносить їм ніякого, тоді він уже не чоловік, а завада, тоді він уже й жити не варт. Хорони мене боже, щоб я коли-небудь мав статися тягарем для інших і їсти ласкавий, хоч і як заслужений хліб!" Ті слова - то була провідна, золота нитка в життю Захара Беркута. Все, що він робив, що говорив, що думав, те робив, говорив і думав він з поглядом на добро і хосен інших, а поперед усього громади...</span>
До нас із далеких країв,
ластівки прилетіли,
закружляли вони радісно над ставком і прихід весни сповістили.Вони були щасливі і веселі
і сонечку всміхалися привітно
повернулись вони знов у свої оселі
і збудували гніздо для своїх діток.
Твір Наталка Полтавка- Котляревьского
Мені цікаво було дізнатися як народ ставиться до тих, хто зрадив Україну. І дізналася, що в України багато жителів, хто був за і проти. І в підсумку я зрозуміла, що всі люблять свою батьківщину. Тому що це дорожче всього на світі! І все ж більшість народу за Україну і навіть в планах не було пердавать нашу улюблену країну<span>.</span>
