Степан Радченко зумів підкорити місто!!! ))))))))))
А Пейзажні описи у поемі «Катерина» введені, щоб поглибити психологічний стан героїні. Наприклад, опис нічного лісу (Кричать сови, спить діброва...) підсилює стан тривоги, внутрішньої спустошеності, у якому перебуває Катерина, коли, вигнана батьками, блукає сама, шукаючи москаля, що кинув її.
В Поема «Сон» (1844) має таке авторське жанрове визначення як комедія. Сам Шевченко зазначив про це в підзаголовку, маючи на увазі сатиричний підтекст твору.
Д На початку поеми «Кавказ» Т. Шевченка використав з античної міфології образ Прометея. Про це свідчать рядки другої строфи: "Споконвіку Прометея там орел карає". Образ Прометея символізує незламність, незнищенність людського духу й прагнення до свободи.
Інколи людина може дуже гарно говорити про себе чи про свою любов до інших. Але чи слова завжди допоможуть у біді? Коли ми потрапляємо у лиху ситуацію, то нам потрібна реальна допомога.
Можна багато говорити про любов до батьків, про повагу до них і захоплення . Але є більш надійний спосіб виявити свої почуття. Візьми ганчірки та помий посуд, підлогу, полий квіти та зроби сам домашнє завдання, зустрінь батьків гарячим чаєм чи підігрітою вечерею. Вони зрозуміють без гарних слів, що ти їх любиш і поважаєш . Твої гарні вчинки зроблять їх життя радісним та гарнішим.
«Хоч я й дуже люблю ліс, але побоююсь його душі... ».«Вчився я добре, вчився б, напевне, ще краще, аби мав у що взутися. Коли похолодало і перший льодок затягнув калюжки, я мчав до школи, наче ошпарений. Напевне, тільки це навчило так бігати, що потім ніхто в селі не міг перегнати мене, чим я неабияк пишався» .«Я не дуже кривлюсь, коли треба щось робити, охоче допомагаю дідусеві, пасу нашу вредюгу коняку, рубаю дрова, залюбки гострю сапи, люблю з мамою щось садити або розстеляти по весняній воді і зіллю полотно, без охоти, а все-таки потроху цюкаю сапкою на городі і не вважаю себе ледащим».«Та є в мене, коли послухати одних, слабкість, а коли повірити іншим — дурість; саме вона й завдає найбільшого клопоту та лиха... І вже тоді мені одні слова сяяли, мов зорі, а інші туманили голову».«Я ніколи не був скиглієм, терпляче зносив і батіг, і хлудину, і запотиличники...».Мар’яна говорить Михайлику: «І вчися...та так учися, щоб усі знали, які-то мужицькі діти. Хай не кажуть ні пани, ні підпанки, ні різна погань, що ми тільки бидло. Були бидлом, а тепер — зась!»
"Слово про похід Ігорів" по сьогоднішній день залишається актуальним для вивчення та дослідження літературознавців та істориками.Такі пам'ятки дають зрозуміти кожному,що слова про нашу історію вічна та незабутня
