Без труда нет плода - так гласит народная пословица. Знаете ребята , почему люди достигли таких высот? Потому, что они наблюдали за предметом и делали на примере их разные технологии. А тот, кто будет баклуши бить, ничего не добьется.
1.Про когось судят не по словам його, а за вчинками.
Ці слова учать тому що якщо пообіцяв, то зроби або не по слова характеризують людину, а по її вчинках.
2.Коли зазіхнеш на чуже то втратиш і своє.
Тоб-то коли людина зазіхає на чуже вона перестає цінувати та берегти те що вона має і тоді вона немає ні свого, ні чужого.
Струнка, пишна, пахуча новорічна ялинка – справжня окраса новорічних свят. Свіжа, принесена в дім з зимового морозу, вона наче казкова лісова принцеса веде за собою святковий настрій. Ялинку встановлюють у кімнаті на видноті та починають прикрашати.
Прикрашання новорічної ялинки – відповідальне та радісне заняття. З коробок дістають блискучі прикраси – кульки, іграшки, дощик, цукерки у золотих обгортках. Спочатку встановлюють верхівку або зірку, потім розвішують найбільші кульки. Ялинку опутують спіраллю різнокольорових ліхтариків. Маленькі фігурки казкових героїв, тваринок, янголів рівномірно розвішують по всіх гілках, щоб не було негарних прогалин та пустоти. Ще на гілки розкладують мохнатий сріблястий дощик та невагомі білі сніжинки з вати.
Під ялинку ставлять фігури Діда Мороза та Снігуроньки, а навкруги розсаджують великі м’які іграшки. Вони будуть охороняти до ранку подарунки, які члени родини приготували одне для одного.
Коли все готово, запалюють ліхтарики, і у всіх блискучих іграшках на ялинці починають грати барвисті вогники. Зігріта домашнім теплом, ялинка розливає навкруги м’який затишний аромат хвої, який створює чудовий святковий настрій для усіх.
Шкода, коли по закінченні свят доводиться розбирати та викидати втомлену й посохлу ялинку. Хоч і кажуть, що проріджувати їх у лісі необхідно, і вони все одно були б зрубані, мені все одно шкода. Тому мені дуже подобається, що деякі люди наряджають новорічні ялини у дворі або просто на вулиці. І кожного наступного року така ялинка, наче стара добра знайома, що підросла за цей час, приходитиме в гості відзначати свята знов і знов!
Маруся Богуславка - полонена, яка мала доступ до ключів. Події відбувалися на Великодню суботу. А сумі вона відпустила сімсот невільників, які перебували в полоні 30 років.
Вона їм нагадала про те, що завтра має бути Великдень, а через це козаки стали сумувати й кляти її за це. В той самий момент вона розповіла, що збирається відпустити їх. Турецький хан поїхав, залишивши їй ключі.
Вона відімкнула їх і сказала, щоб її батьки не збирали кошти для її визволення з полону.
1.Сильніше сонця, слабкіше вітру, ніг не має, а йде, ока не має, а плаче (хмара).
2.Летить, а не птиця, виє, а не звір (вітер).
3.Рідке, а не вода, біле, а не сніг(молоко).