Образ оповідача в усмішках Остапа Вишні <span> </span> <span> "Мабуть, із часів Котляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом, яким вона засміялась знову в прекрасній творчості Остапа Вишні", - писав Олесь Гончар. </span> <span> Саме в усмішках найповніше виявилася чиста, щедра і весела душа письменника. Герої оповідок - мисливці-невдахи і фантазери, добродушні, щирі селяни. І майже в кожному творі присутній мудрий і дотепний, усміхнений та іронічний оповідач, який уособлює позицію автора, підкреслює єдність автора з його героями. </span> <span> Оповідач в усмішках Остапа Вишні - людина життєлюбна, оптимістично настроєна. Він передає ставлення автора до всього, про що розповідається у творах. </span> <span> Оповідач неабиякий філософ, начитана людина, адже знає творчість Антуана де Сент-Екзюпері, читав "Маленького принца". З любов'ю і захопленням малює він серпневий зорепад і нічне небо: "Швиргається вгорі якийсь космічний хлопчисько зорями, залишаючи в чорно-синій безодні золоті смуги..." До живої природи оповідач ставиться особливо трепетно, персоніфікує її: "До озерця ви підходите вже тоді, коли качки "повиключали мотори", почистили зуби, зробили на ніч фізкультурну зарядку з холодним обтиранням, і, поклавши на водяні лілеї голови, полягали спать...". Ласкавими, пестливими словами розповідає оповідач про красу природи в "Мисливських усмішках", ніжно називає птахів та звірів: перепілочка, веприк, лисичка, дає їм яскраві і точні характеристики. "Мисливські усмішки" Остапа Вишні - це своєрідна поетична зооенциклопедія рідного краю. </span> <span> Оповідач усмішок - людина з ніжним серцем, чий внутрішній світ розкривається завдяки численним ліричним відступам. З любов'ю до природи, з повагою до читачів виступає оповідач. Він вчить не полювати, а охороняти усе живе, він примушує замислитися над нашим ставленням до навколишнього середовища, виховує почуття любові до рідної землі. </span> <span> У "Зенітці" оповідач веде діалог з дідом Свиридом, захоплюється його мужністю, підводячи нас до висновку про непереможність нашого народу. </span> <span> Тонкий гумові, любов до природи, до людей наскрізно проймають твори Остапа Вишні. Його сміх не ображає, а виліковує, виховує людину. І в цьому допомагає ніжність, душевність і поетичність оповідача усмішок. </span>
1. Ніч у маленькій хатині 2. Хлопчик біля каганця з батьками 3. Хлопчик читав книжку українською мовою 4. Розмова Петра з батьками 5. Заборона батька, щоб Петрик читав 6. Уява Клима 7. Похвальний лист Петрика 8. Бажання батька, щоб син був писарем 9. Тяжкі думки Клима 10. Зустріч Клима з вчителем 11. Темрява в душі селянства
<span>Книга в моєму житті це дуже важлива річ, яка не залишить байдужої жодну людину хоча б навіть не заинтересованого в книгах і обучении.Книга вчить нас багато читати писати думати і развиваться.С допомогою книги ми розуміємо про що йдеться в тому чи іншому тексті про що там говориться і зміст цієї книги. Книги бувають різних видів є книги, які вчать нас жити в прямому сенсі цього слова і навіть не всі книги є такими хорошими якими хоче піднести нам автор цієї книги. Поучательные книги є струмком знань для нас.Есть такі люди, які не читають і тому вони не розвиваються умственно.Книга грає велике значення в нашій жизни.Читать це значить бути начитаним человеком.Читайте тільки повчальні книги, які вчать любити, дружити, спілкуватися не сваритися і більше жити в добрі і благополуччя. </span>