Кого полюбила дівчина
про що вона жаліла
де щебетав соловейко
з ким вона говорила
що їй допомогло
всьо шо помню
В житті усім потрібна дружба:І для розваг, і для журби, й для служби.Із другом легше в світі жити,Але й дружити треба вміти.Слід другові допомагати,В пригоді завжди захищати,Слід жарти друга розумітиЙ самому жартувати вміти.Коли ж якесь нерозуміння,Потрібно виявить терпіння.При сварці – швидше помиритись –<span><span>Не варто з друзями сваритись</span>
</span>
<span>жив хлопчик .він можна сказати був чарівником. він вмів розуміти ірозмовляти з природою.потім він зустрів діда капуша і тот навчив його чаклунству. а люди здогадались що він чаклун і бажали його спалити але мати за допомогою нарциса звільнила сина і планетник улетів на повітряній кулі.</span>
<span>“Віруси – неклітинні форми життя”
Основними формами життя на Землі є організми клітинної будови. Цей тип
організації характерний для всіх видів живих істот, за винятком вірусів,
які розглядають як неклітинні форми життя.
Віруси настільки малі, що лише в кілька разів перевищують розміри
великих молекул білків. Віруси мають розміри 10—275 нм. їх можна
побачити лише під електронним мікроскопом. Вони легко проходять крізь
пори спеціальних фільтрів, що затримують усі бактерії і клітини
багатоклітинних організмів.
Віруси були відкриті у 1892 р. російським фізіологом рослин і
мікробіологом Д. І. Івановським під час вивчення хвороби тютюну.
Віруси — збудники багатьох хвороб рослин і тварин. Вірусними хворобами
людини є кір, грип, гепатит А (хвороба Боткіна), поліомієліт (дитячий
параліч), сказ, віспа тощо.
Під електронним мікроскопом різні види вірусів мають форму паличок або
кульок. Окрема вірусна часточка складається з молекули нуклеїнової
кислоти (ДНК або РНК), скрученої в клубок, і молекул білка, розміщених у
вигляді своєрідної оболонки навколо молекули кислоти (капсид).
Віруси не здатні самостійно синтезувати нуклеїнові кислоти і білки, з
яких вони складаються. Розмноження вірусів можливе лише в разі
використання ферментних систем клітин. Потрапивши у клітину, віруси
змінюють і перебудовують обмін речовин у ній, внаслідок чого клітина
починає синтезувати молекули нових вірусних часточок. Поза клітинами
віруси переходять у кристалічний стан, що сприяє їх збереженню.
У житті вірусів можна виділити такі етапи: прикріплення вірусу до
клітини, вторгнення вірусу в клітину, латентну стадію, утворення нового
покоління вірусів, вихід віріонів. У латентну стадію вірус ніби зникає.
Його не вдається виявити або виділити з клітини, але в цей період уся
клітина синтезує необхідні для вірусу білки і нуклеїнові кислоти, в
результаті чого утворюється нове покоління віріонів.
Проникнення вірусу в клітину організму хазяїна розпочинається із
взаємодії вірусної часточки з поверхнею клітини, на якій є особливі
рецепторні ділянки. Оболонка часточки вірусу має відповідні прикріпні
білки, які "впізнають" ці ділянки.
Саме цим зумовлена висока специфічність вірусів стосовно клітинхазяїв:
часто віруси уражують лише певний тип клітин якогось виду організмів.
Так, вірус поліомієліту уражує лише нервові клітини людини, а вірус
тютюнової мозаїки — клітини листків тютюну.
Якщо часточка вірусу прикріплюється не до рецепторних ділянок, а до
інших місць на поверхні клітинихазяїна, то зараження останньої може і не
відбутися. Отже, наявність рецепторних ділянок на поверхні клітини
визначає її чутливість до того чи іншого виду вірусів.
Усередину клітинихазяїна вірус може проникнути різними шляхами. Часом
оболонки вірусних часточок зливаються з клітинною мембраною (як у вірусу
грипу), і ДНК виявляється у цитоплазмі клітини, іноді вірусна часточка
потрапляє в клітину шляхом піноцитозу, після чого ферменти
клітинихазяїна розщеплюють її оболонку і вивільняють нуклеїнову кислоту</span>
Школа-мій другий дім. Вона дає мені можливість стати розумним, готує до дорослого життя, допомагає вирости справжньою людиною. Я ціную ії, люблю і завжди хочу бачити ще кращою.
Якби я мав можливість, то зробив би так, щоб в школі завжди було тепло, навіть в сильні морози. Хотів би, щоб оформлення кімнат часто змінювалось, відтворювало різні куточки світу. А ще-сучасне обладнання для кожного учня, індивідуальні зручні парти, можливість самому визначати періоди навчання і відпочинку, бо всі втомлюються по різному. В класах-по 8-10 учнів, які обирають предмети до душі. Мені дуже подобається астрономія, а вивчатиму Ії ще не скоро.
Гарному не має меж. Я розумію, що в майбутньому школи будуть нагадувати наші сьогоднішні мрії. Та жаль, що це буде ще не скоро і я не зможу навчатись в такій школі.
Школо, мила школо!
Ти мій шлях до знань,
Ключик до майбутнього,
До здійснення бажань.
