<span>1. Життя мишки у багатого
господаря.
2. Зустрічь зі своїми сестрами з міста.
3. Господар наживається на війні і
гроші складає у ящик під ліжко.
4. Байдуже ставленняя до
жінки-жебрачки.
5. Війна для господаря —
щасливий час.
6. Мишка вирішує завдати шкоди господарю за його жорстокість.
7. Вона довго гризла ящик з грошима, а потрапивши до нього,
перетрощила геть усе.
8. Мишка покинула хату господаря.
9. Господарь в усьому звинувачує свою жінку.<span /></span>
Мама-мать, родитель, любящий, понимающий и заботливый человек, который всегда рада помочь в трудных ситуациях )
Тема: Поезія - невмируще джерело, бездомна криниця, з якої ми черпаємо найкращі почуття.
Ідея: Доки житиме поезія, доти житеме наш народ!
Федько Халамидник головний герой твору В. Винниченка "Федько Халамидник". Хоч і Федько був з бідної родини, але був він чудовим другом і помічником годі й шукати. Він не любив обманювати себе і батьків. Я б хотів щоб у мене в житті був такий друг вірний, сміливий, відкритий, чесний і завжди веселий.
<span>Перед вечерею
В оселі діда Дуная як у вінку.
Лави, стіл, піч, ліжко, божниця – все тут зроблено дідовими руками. Все,
окрім ікон, скла та горшків.
В сухий настояний запах лісових
трав і квітів вплітається вологий аромат нещодавно внесених з льоху
яблук. На покуті красується сніп жита. Він затуляє одежу сивих святих на
іконах.
Кленовий мисник переливається полив’яним
цвітом полумисків, а біля мисника висить потемніла від років кобза. Вона
- відрада старого.
З світлиці якось боком видибує лелека. Його гордовиту осанку псує опущене вниз підбите крило.
Дідів
онук Максим відщипує хліба, простягає птиці. Та з гідністю закидає
назад голову і ковтає їжу так, начебто вона жива і може вирватись.
Баба
Ганна метушиться біля печі. Вона бережно ставить на стіл велику
череп’яну миску з борщем. У ній плавають чорні голівки грибів та
краплини олії. Лелека одним оком націлився на гриба, схопив його,
підкинув угору, щоб зручніше проковтнути. Дід Дунай ложкою почастував
нечемну птицю. Лелека з презирством до усього роду людського дибає до
дверей і причаюється біля лави.
Не встигла господиня
поставити на стіл печеню, як бусол занурює в миску дзьоба, вихоплює
шматок м’яса і проворно відбігає подалі від людей. Дід і хлопчина
сміються, баба розводить руками:
<span>- От харцизяка! А ще під святим небом літає. Сідайте вечеряти!</span></span>