Раз я взувся в чобітки
Одягнувся в кожушинку
Сам запрягся в саночки
І поїхав по ялинку
Ледве я зрубати встиг
Ледве став ялинку брати
Як до мене зайчик плиг
Став ялинку відбирати
Я сюди, а він туди
Не віддам кричить нізащо
Ти ялинку посади
А тоді рубай, ледащо
Не пущу і не проси!
І цяцьками можна гратись
Порубаємо ліси
Ніде буде і сховатись.
1 Куди йшов климко
2 Як звали друга Климка
3 Як звали кчительку що зустрів хлопчик
1.Знайомство з сім'єю (Омелько Кайдаш, Маруся Кайдашиха, Карпо, Лафрін)
2. Корпо одружується на Мотрі.
3.Сварка з свекрухой і не вісткой.
4.Мотря народжує сина.
5.Корпо свариться із батьком.
6.Батько віділяє Карпоі і Мотрі кусок поля і кімнату.
7.Лаврін одружується на Милашкі.
8.Милашка свариться з свекрухой.
9.Батькові стало ще більше мерещатись чорти.
10. Милашка тікає до Київа.
11.Свекруха шукає невістку.
12.Милашка народжує дитину і вертається назад до Лавріна.
13. Батько помирає.
14. Сварка за поле і за грушу.
15. Груша зав`яла і всі помирились.
Станіслав Чернілевський "Забула внучка в баби черевички".
1. Метафори: ''cміхом бризвувши в зело'' (зело - це зелень), "перекотилось літо за село", "за повелінням вікової звички", ''курява вляглась", "вийшли в небо зорі", осінь опустила листок.
2. Персоніфікації: "cміхом бризнувши", "перекотилось літо за село", "вийшли в небо зорі", "курява вляглась після коліс", осінь тихенько опустила листок.
Пояснення:
1. Метафора - ознаки одного явища переносяться на інше за подібністю.
2. Персоніфікація - це різновид метафори. Властивості живих істот переносять на предмети, явища природи (тобто відбувається оживлення).
Наприклад, в даному вірші, персоніфікація "вийшли в небо зорі''. Властивість живих істот "вийшли (ходити)" перенесена на зорі.
Р.S.: так як персоніфікація є різновидом метафори, то рядок 1 і 2 схожі.