Поезія Ольжича<span> Олега Кандиби насичена героїчною тематикою. Героїзм у поезії Ольжича - вільно обраний і вільний усякого розрахунку, всякої думки про духовну чи іншу нагороду: він сам - своя найвища й, чесно кажучи, єдина гідна нагорода, що вища навіть за славу.</span><span> Ольжич належав до групи письменників-націоналістів, що визначали свій світогляд як «трагічний оптимізм», що несе у собі певну філософічність. Перш за все у назві «трагічний оптимізм» поєднано непоєднуване, це вже, по суті, такий собі філософічний парадокс. Назва світогляду письменника умовна, а для самого Ольжича й зовсім сумнівна, бо його світогляд скерований не на трагічне в житті людей і народів, а на цілковите переборення трагічного - переборення не через оптимізм, а через героїчну самопожертву, через самовільну відмову від усіх тих духовних та інших благ земних, що їх здійсненність, осяжність і бажаність саме оптимізм звичайно обстоює. </span>Героїчний світогляд<span> Ольжича стоїть понад оптимізмом і песимізмом - понад позитивною чи негативною оцінкою земної дійсності; бо піднесений у ньому саможертовний героїзм не залежить ні від тієї дійсності, ані від її оцінки - тільки від емоційно-вольового напруження самої людини і ні від чого більше. Звідси в поезії Ольжича оте начебто оптимістичне прийняття й виправдання світового буття космосу в усіх його реалізаціях; бо всі вони - лише матерія і нагода для героїчного самовиявлення людини. Монументальність Ольжичевого стилю, така неповторна в цілій українській поезії, спирається на те, що Ольжич, мабуть, - єдиний майстер українського вірша, виразно обдарований епічним хистом.</span>
Гобсек – герой однойменної повісті Оноре де Бальзака. Він працює лихварем, особисто ходить по домівках клієнтів, вимагаючи оплату векселя. Герой накопичив вже величезний статок, але спрагу грошей так і не втамував. В його характері переважає скупість, але, незважаючи на це, він є неоднозначною особистістю.
Я вважаю, що думука Олекси Стороженка була невірною, бо неможна забувати про своїх батьків навіть у разі найбільшого щастя. Адже вони вкллали в нас всю свою душу. Також не потрібно зупинятися та запислюватися про якийсь один успішний випадок, тому що після високих злетів зазвичай буватють високі падіння. Людина все своє життя повинна крокувати до кращого життя будь-яким шляхом, розвиватися, вдосконалюватися. Це й є сенсом життя - розвиток. Адже залишатися на одному й тому самому рівні - безглуздо.
Добрий день Ярославе.Я хочу попросити у вас поради.Я знаю ви були розсуливий і мудрий правитель.Тому напишіть будь-ласка я к ви уе досягли,чи було важко.Цікаво почитати.Якщо не важко напишіть що потрібно для ідеальної країни.
Чекаю відповідь
1. Полонені німці - щирі будівники
2. Нагідки Фрідріха
3. Злі діти розорили їх, ще й хрестик із прутків поставили
4. Фотокартка
5. Хвороба фрідріха
6. Прикраси із цегли
7.Самогубство
8. Жовтогаряча квітка, що розцвіла на клумбі.
9. Рукавиця, а в ній — фотокартка двох дівчаток у білих сукенках.
10. "Ви не знаєте, де наш тато?"