"Лушня був широкоплечий парнище, високий, бравий, з хорошим панським личком, з чорними гарними усами, з карими веселими очима… Вони так і говорили у його!.. Та, здається, на йому й шкура говорила — такий балакучий."Лушня родився й виростав у панському дворі"<span> Побраталися — і таємна крадіжка, схови та перехови, та нічні пропої накраденого стали їх товариською роботою…"</span>Пацюк собі худощавий, низький, мишастий — справжній пацюк, такий і прудкий, говіркий, співучий — на селі перший співака."<span>Матня одрізнявся од усього товариства і норовом, й околом. Який завтовшки, такий навбільшки; неповоротний, неохайний. Голова величезна, обличчя татарське, кругле, як гарбуз, ноги короткі та товсті, як стовпці. Не любив він ні балакати, ні співати, а любив на світі одну тільки горілку: дудлив її, як воду, і в тому покладав усю свою утіху.</span>
Митько та Сергій вони вчаться разом ще з першого класу, вони дуже дружелюбні діти , сергій навіть погодився из ним поїхати до бабусі ! І тому вони навіть ночували в лісі разом і хвилювалися один за одного!
1. Філософсько-ліричний вступ
Шевченко розкриває типи правлячої верхівки
2. Шевченко летить в Україну
3. Шевченко летить над Сибіром
4. Ліричний герой прилітає в Петербург
<span>5. Ранок у царських палатах.</span>
<span>- Пригадую ще,- продовжив свою розповідь Віктор Олексійович далі,- сварківці розповідали, що з ранку того дня в селі вони бачили пару сіроманців, напевне вовка і вовчицю. Хтось із них забіг до стайні, його закрили у приміщені, а потім знешкодили. Селяни казали, що скоріш за все загинув вовк, а вовчиця, мабуть, і сиділа на купі піску біля Кобівщини і сумувала за загиблим хазяїном – сіроманцем та була не дуже голодною, тому і не напала на поодиноку людину». Зважаючи на цей випадок, Віктор Олексійович зробив для себе такий висновок: по можливості не їздити самому вночі з роботи додому, а залишатися на ночівлю у населеному пункті. </span>
ОСІНЬ-ВОСЕНИ-ОСІННІЙ
СОНЦЕ-СОНЯЧНИЙ-СОНЯЧНО
ВІТЕР-ВІТРЯНО-ВІТРЯНИЙ
