"Енеїду" Котляревсьокого по праву називають енциклопедією українських старожитностей. Так, у поемі зображено представників різних станів українського суспільства, народні звичаї й обряди, селянський і панський побут, міфи, легенди і вірування українців. Розповідь про троянців, карфагенян, сицилійців, рутульців, олімпійців-богів несе на собі ознаки українського колориту. Наші славні діди співали пісень про Сагайдачного та Січ, палили роменський тютюнець, носили шапки з решетилівських смушків. Вони виросли на українській землі, зокрема на Лівобережжі, про що свідчать назви населених пунктів у творі: Полтава, Опішня, Решетилівка, Лубни, Гадяч. У ватазі Енея ми натрапляємо і на українські імена: Педька, Терешка, Панька, Охріма, Леська, Олешка, Пархома тощо.Котляревський зумів зберегти у поемі дух козацької незалежності і це забезпечило їй неповторну й національну самобутність. У творі описані українські страви: галушки, лемішку, куліш; напої: сливянка, мед, горілка, сирівець, пиво. Зображено і український одяг (спідниця, запаска, очіпок), і народні ігри: журавель, хрещик, Панас, жгут. Цікаво, що Котляревський описав і вечорниці в пеклі, місцем яких була сільська хата. Там дівчата пряли, вишивали, розповідали казки, співали тощо. Вечорниці - це своєрідний університет культури на селі, де виблискує скарбниця людської мудрості. На вечорницях часто єдналися молоде українське подружжя.
Віра - дівчина з тягою до рожевих окуляр.
По життю вона достатньо якісний маляр.
Все до ладу прибере, розставить квіти
І скаже: - "Не дорослі ви, а тільки діти!"
Надія - дівчина зі зреченним поглядом.
Завжди осяяна, дивним чином, яскраво-світлим обрієм.
Завмерши часом, все вдивляється в нікуди,
А скаже, що навчить заповнювати повітрям доповна груди.
Любов - дівчина зі схильністю до перевдягання.
Насичені та різноманітні кольори в її зітханнях.
Проте, коли вітає близь дороги тяжку мить,
Вона менше каже, більше робить.
У «Літописі руському» (ХIVст.) є легенда про долю юнака-половця, який потрапив у полон і, маючи заможне життя, забув свою Батьківщину. Спляче серце половецького сина розбудив сильний запах тонкої гілочки степового зілля, що зветься євшан… Слово «євшан» за походженням тюркське. У тлумачному словнику воно має кілька значень: 1) степова запашна рослина з червоним або пурпуровим цвітом; 2) символ пам’яті, рідної землі, Батьківщини, своєрідний пароль українців… Для чого потрібно вивчати і знати історичне минуле рідного народу? У чому проявляється патріотизм і вірність людини рідному краєві?.. Що може виконувати роль євшан-зілля для сучасних українців? Є у Зборівському районі на Тернопільщині славне село Розгадів. Славне своєю багатовіковою історією (перша згадка – ХV ст.), славне людьми – дуже працьовитими, мудрими, духовно багатими, славне піднесено патріотичним духом, народними традиціями і піснями. Тут народився Роман Купчинський – співець стрілецької слави, гордість краю, України, світу.