Стоїть пан на току в зеленому ковпаку, а під тим ковпаком - сімсот козаків.*** *** ***Сімсот соколят на одній подушці сплять.*** *** ***Стоїть дім, а в ньому - повно зерна.*** *** ***Скільки чорних хаток, стільки білих пані-маток.*** *** ***Стоїть палиця, на палиці хатинка, а в тій хатинці - повно людей.*** *** ***Стоїть дубок - на верху картузок, а в картузку - багато діток.*** *** ***На сонечко я схожий і сонце я люблю. До нього повертаю голівоньку свою.*** *** ***<span>Із мішка — на забаву, а з пляшки — на приправу</span> <span>Під одним ковпаком сімсот козаків.(соняшник) це все загадки про соняшник
</span>
Климко ставився до героїв чудово він їм допомагав хотів зробити як найкраще він допомагав вчительці.
Повість минулих літ, Cлово о полку Ігоревім, Поученіє
Тема: зображення стежечки, яка мандрує з ліричним героєм чарівним світом природи.
Ідея: уславлення краси довкілля, любові до природи, вміння цінувати і розуміти все живе навколо себе.
Основна думка: «світ красний — голова крутиться»; тільки той сприймає чарівний світ природи, хто вміє її відчувати, любити, сприймати, як живу істоту; стежечка — початковий шлях малої дитини для пізнання дивосвіту.
Художні засоби «Стежечка» метафори: «стежечка виросла, біжить, перескакує, цвюхає, збочує, топче»; «голова крутиться»; епітет: «світ красний», «стежечка верчена»; порівняння: «…як дзига»; риторичні оклики: «…ого, як ти виросла!», «на всенький світ!».
У вірші "Запросини" В. Підпалий запрошує читачів у казку — до трьох гір, трьох рік і трьох шляхів, щоб знайти золоті весла й на золотому човні поплисти до своєї мрії. "Навіть якщо не дійдемо, — ходімо!" — говорить поет.
Поезія написана вільним віршем — верлібром і носить глибокий алегоричний зміст: треба мати мрію, наполегливо до неї йти, діяти, навіть якщо це не завжди може закінчитися успіхом.