Г.Сковорода-це найвеличніший автор,якго я читала.Він волелюбний чоловік,де це проявляється у творі "De libertate".
З однієї сторони він чоловік,який розкривається як чесний і безгрішний чоловік,але,якщо капнути глибше у його творчість,то можга побачити,що він і не таки і безгріщний.Так,він подорожує,пізнає світ,але після того,як він пішов з батьківського дому,то більше він не повертався,тільки коли почуяв,що вмирає,тільки тоді повернувся до своєї країни.Так це ж і нарушає Закон Божий.
Але,мені подобається його філософічні твори.Вони мають багать думок про життя.Це той поетим,яким треба пишатися.І найголовніше для нього було-свобода.
Привет всем я недавно читал повесть за сестрою.Вот ответ у хлопчика похитили сестру,и он вишел за ней и встретил козаков потом он от них утік до татар он с ними пожил и убежал тоже потом вернулса с козако но перед тем ево присудили когда он сбежал жо 100 стрел потом когда вернулса пощадили до 20 стрел но ево забрал козак и отвез до пана и он ему сбрехал што сестра знает што случилась с ево синам штоби найти сестру все!
Лось загинув. Але до дітей прийшов меньший лось і вони пообіцяли захичати лося.
Людиною бути дуже складно, адже справжня людина повинна мати такі риси, як чесність, доброзичливість, добросовісність і відповідальність. Для того, щоб розуміти, наскільки ти хороша особистість, слід вміти бачити свої вчинки очима інших людей, слід замислюватися над тим, що ми робимо. Адже часто ми діємо, не розуміючи, які наслідки можуть бути від наших вчинків, а через деякий час нам доводиться шкодувати про скоєне. Крім того, бути людиною — це обов’язково мати мету в житті, друзів, родину.
Отже, щоб стати гідною людиною, недостатньо просто нею народитися. Треба постійно вдосконалюватися і працювати над собою. Бути справжньою людиною — це дуже складно й відповідально, і хоча ідеальним бути неможливо, до цього треба прагнути усе життя.
айбільш ранній рід давньогрецької літератури – це епос (з грец. «Слово», «оповідання»).
Існує 2 види епосу:
героїчний – розповідає про славне минуле, про богів і героїв. Наприклад, «Іліада» і «Одіссея» Гомера.
дидактичний (з грец. «дідактікос» – «повчальний», «повчальний») – оповідає про те, як правильно жити і працювати. Наприклад, «Труди і дні» Гесіода.
До найдавніших жанрів епосу відносяться міф, казка і поема, яка стоїть на чолі всіх жанрів в античній літературі. З одного боку, поеми створювалися на матеріалі міфів, а з іншого боку, в поемах відбивалися реальні історичні події XIV- XII ст. до н.е.
Поеми створювалися і виконувалися мандрівними співаками. Спочатку під акомпанемент ліри їх співали Аеди (з грец. «Аейдо» – співаю ») – автори пісень. Такі пісні були імпровізацією, тобто тексти пісень постійно змінювалися. Згодом на зміну авторам прийшли виконавці – рапсоди (від грец. «Раптена» – «сшиваю» і «оде» – «пісня»), які привели тексти поем до закінченого вигляду.