<em>Мавка</em>
<em> - в ясно- зеленій одежі, з розпущеними чорними, з зеленим полиском, косами..</em>
<em>- ... ти зовсім така, як дівчина... ба ні, хутчіш як пання, бой руки білі, і сама тоненька, і якось так убрана не по - наськи.. </em>
<em>- ...чудна у тебя мова, але якось так добре слухати...</em>
<em> </em>
<em>Лукаш</em>
<em>- дуже молодий хлопець, гарний, чорнобривий, стрункий, в очах є щось дитяче..</em>
<em>- у тебе голос чистий, як струмок, а очі - непрозорі...</em>
<em> </em>
<em> </em>
<em> </em>
Щоб діти мали якесь уявлення про наших предків, про їх історії і культури.
Дітям буд цікаво дізнатися про
те що проходило у давні роки
У вірші є символ запиленої дороги. Він дуже давній та глибокий.
Так, дорогу, навіть запилену, треба любити. Любити так, як любиш усе в житті, бо запилена дорога - то символ самого життя.
Дорога символізує Життя, символізує життєвий шлях, пошуки, устремління людини. Дорога - це незавершений шлях. Це символ того, що життя продовжується, і його треба берегти і любити.
<span>Герої не вмирають. Вони живуть з нами вічно.
В нашому світі є безліч проблем, ми щиро переживаємо їх, але коли настає скрутна хвилина, раптом все змінюється. Всі проблеми, що були, стають мізерними і незначущими , а натомість їм приходить усвідомлення думки про правдивість нашого життя, що так уміло прикрашалося засоби масової інформації. Раптом спала димка ілюзій і перед нами постає реальна картина ситуації, що відбувається на нашій землі, на нашій Батьківщині. Тоді кожен і відкрив своє справжнє лице.
Одні виявилися боягузами, інші ледарями, які лише вміють гарно говорити, але були й інші. Тих, кого було набагато більше . Це герої. По правді кажучи, я навіть не очікувала, що їх виявиться в нашій країні так багато. Солдати, волонтери, всі, хто допомагав і допомагає. Хтось це робив менше, хтось більше, але жоден не залишився байдужий. Багато хто говорить, що в наш час люди стали злі, але це не так. Ми бачимо на сьогоденному прикладі, що світ повний добрих і самовідданих державі людей, які борються за наше майбутнє, за наше життя.
Солдати, що пішли зараз на зону АТО і всі, хто зараз із ними рискують не повернутися до дому. У кожного з них є сім’я, родина, друзі. Їм є що втрачати. Можливо, інший би не погодився, але не вони. Ті, завдяки кому ми зараз спокійно ходимо до школи чи на роботу. Будучи в безпеці, ми до кінця не усвідомлюємо всієї тієї ситуації, що відбувається. Все добре, допоки добре. Не так давно відбувся Євромайдан, зараз же ми майже не згадуємо про нього, бо все налагодилося. А що якби ні? Що якби не було майдану? Що тоді? Можливо, все залишилося б на своїх місцях, можливо було б гірше, але краще не сталося б, безперечно. І тому, що наша держава зрушила з місця є заслуга всіх тих, хто полягли за наше краще життя. Пам’ятаймо це.
Пам’ятаймо всіх, живих і тих, хто вже не з нами. Солдатів і активістів майдану. Лікарів і волонтерів. Пам’ятаймо старих, пам’ятаймо молодих. Вони боролися за наше життя. Не забуваймо це. Закарбуймо їхні імена у пам'ять вічності, тоді вони не вмруть, а будуть завжди з нами. Усіх колись не стане на цьому світі, але в наших серця вони, герої, житимуть вічно.</span>
<em><u>Пишу в напівсонному стані, тож перед написанням, перевірте твір на помилки.</u></em>
<span>1.</span>
<span>1. Рішення Остапа.</span>
<span>2. Гвалт у панському маєтку.</span>
<span>3. Байдужість народу до своєї тяжкої долі.</span>
<span>4. Остання мить перед розставанням.</span>
<span>5. Згадка з дитинства Остапа.</span>
<span>6. Втеча Соломії разом з коханим.</span>
<span>2.</span>
<span>1. Осіння ніч</span>
<span>2. В очікуванны переправи</span>
<span>3. З’явлення човна</span>
<span>4. Козацькі вартові</span>
<span>5. У млині Якима</span>
<span>6. Переїзд</span>
<span>7. Поранення Остапа</span>
<span>3.</span>
<span>1. Втеча від варти</span>
<span>2. Перев’язування рани</span>
<span>3. Соломія шукає шляху</span>
<span>4. Пожежа у плавнях</span>
<span>5. Марення Остапа</span>
<span>6. Остап віч-на-віч із вовком</span>
<span>7. Думки і бажання героя</span>
<span>4.</span>
<span>1. Хатина циган.</span>
<span>2. Благання циган Соломією.</span>
<span>3. Остап під опікою старої циганки.</span>
<span>4. Побут циган.</span>
<span>5. Соломія вирушає на заробітки.</span>
<span>6. Арешт.</span>
<span>5.</span>
<span>1. Домовленість.</span>
<span>2. Соломіїні радощі.</span>
<span>3. Арешт Остапа.</span>
<span>4. Соломія турбується про визволення Остапа з «конаку».</span>
<span>5. Підготовка до визволення.</span>
<span>6. Річка.</span>
<span>7. Поєдинок з вартою турецького човна.</span>
<span>8. Смерть Соломії та Івана.</span>
<span>Епілог</span>
<span>1. Маленька халупка.</span>
<span>2. Вітер.</span>
<span>3. Остап — старий дід.</span>
<span> </span>