«Ви пан, а я проста, ви багатий, а я бідна, ви возний, а я простого роду» Возний: «Ти одна заложила єму (серцю) позов на вічнії роки, і душа моя єжечасно волаєть тебе і послі нишпорной даже години». «Не багата я і проста, но чесного роду, / Не стиджуся прясти, шити і носити воду». «Моє все багатство єсть моє добрє ім’я». Виборний: «Золото — не дівка! Наградив бог Терпилиху дочкою. Кромі того, що красива, розумна, моторна і для всякого діла дотепна,— яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця; себе і матір свою на світі держить». «Лучче умерти, як з немилим жити, / Сохнуть з печалі, щодень сльози лити». «Бідность і багатство — єсть то божа воля; / З милим їх ділити — єсть щаслива доля».__ _ Наталка — матері: «Я покоряюсь вашій волі і для вас за пер- шого жениха, вам угодного, піду заміж; перенесу своє горе, забуду Петра і не буду ніколи плакати». «…Живемо і маємося, як горох при дорозі: хто не схоче, той не вскубне». «Хто живе чесно і годується трудами своїми, тому і кусок черствого хліба смачніший од м’якої булки, неправдою нажитої». Терпилиха про дочку: «…вона добра у мене дитина, вона обіщала для мого покою за первого жениха, аби б добрий, вийти заміж». Виборний про Наталку: «…всі матері приміром ставлять її своїм дочкам». «Страшно і подумать, як з немилим чоловіком весь вік жити, як нелюба миловати, як осоружного любити». Микола: «Ай Наталка! Ай Полтавка! От дівка, що і на краю пропасті не тілько не здригнулась, но і другого піддержує». «…Я сама не хочу за пана возного: до сього силою ніхто мене не принудить. І коли на те іде, так знайте, що я вічно одрікаюсь од Петра і за возним ніколи не буду». Наталка про себе: «Дівка проста, не красива, / З добрим серцем, не спесива… / Коло мене хлопці в’ються / І за мене часто б’ються».
Грицько - сирота, жвавий, моторний, непосидючий, гарячковитий, має зіркі очі, знає татарську мову, пасе панську і селянську худобу, лише його любить і слухає страшний бугай Петрик.
Санько - єдиний син у матері, яка його дуже любить і опікає, мрійливий, спокійний, розважливий, визнає першість Грицика, має талант характерника, уміє подумки віддавати накази і навіювати прохання.
Вірні друзі, ровесники, їм по 12 років, живуть у Воронівці. Сміливі, спостережливі, кмітливі, відчайдушні: володіють шаблею (дерев’яною), гарно на коні тримаються, у майбутньому стануть побратимами.
<span>III
частина
«У плавнях»</span>
1. Втеча
від варти
2.
Перев'язування рани
3.
Соломія шукає шляху
4.
Плавні
5.
Пожежа у плавнях
6.
Марення Остапа
7. Остап
віч-на-віч із вовком
<span>8. Думки і бажання героя</span>
Зараз настала епоха інформаційних технологій: комп'ютерів, ноутбуків,
мобільних телефонів, Інтернету. Тому часто доводиться чути, що Інтернет
та книжка стали ворогами. Мовляв, Інтернет витіснить надруковану книгу.
А я думаю, що це абсурд.
Раніше те саме казали про телебачення. Але минули роки, а люди, в
яких є вдома телевізор, все одно купують книжки, беруть їх у бібліотеці,
читають. А не читають книг ті, хто й без телевізора та Інтернета нічого
б не читав. Просто раніше ці люди розводили теревені на лавках, а тепер
роблять це в Інтернеті та граються смартфонами.
Я вважаю, що Інтернет, навпаки, допомагає книзі. Зараз будь-який твір
літератури можна знайти в електронних бібліотеках та почитати.
Наприклад, твори для шкільної програми. Раніше для цього потрібно було
йти в бібліотеку, в книжковий магазин або просити книгу у друзів. А
тепер можна читати з монітора комп'ютера, роздрукувати твір на аркушах
паперу або користуватися спеціальним пристроєм - «електронною
книгою».Отже, книги стали доступніші завдяки Інтернету.
Ще я вважаю, що книга в електронному вигляді все одно не замінить
«живу». Монітор навантажує очі, перед ним не посидиш без кінця.
Інтернет-книга не може слугувати подарунком на день народження або інше
свято. В ній немає гарних ілюстрацій, як в друкованій, до того ж
друкована книжка сповнена якоїсь особливої чарівності. Її можна взяти до
рук, погортати, вона пахне друкарнею.
<span>Я бачу тільки один мінус для книг в тому, що поширився Інтернет. Я
пам'ятаю, раніше ми обмінювалися книжками, а потім обговорювали, що кому
сподобалося. А тепер попросиш книгу, а у відповідь: «Скачай в
Інтернеті». Не всі розуміють, що читати «живу» книгу приємніше, а потім
хочеться поділитися тим, що прочитав.</span>
доля зустринеться спиткалося горе-образное выражение.
шляхи бити заросли тернами-образное выражение.
