мене зустрів казахський і трішки дивацький чоловік, віком 35 років
Додому.
<span>Епітети: бурштинова гербата, тополеві вранішні тумани, сірий тулуб, золоте тло, натруджений двигун, весна крижана.
</span>Порівняння: літак аж ніби крилами змахнув.
Метафори: у мареві марень, розмов; натруджений двигун тамує стогін, зелені леза юної трави.
Повтор: шкода Москви.
Катерина.
Епітети: теплий хліб, барвні сни, біле поле, біла Катерина, невимовний біль.
Порівняння: мов велике коло біле небо навздогін летить.
Повтори: з немовлям, притнутим до грудей.
Метафора: Шевченкова мадонна.
Оксиморон: вилами розхитували трони.
<span>Інверсія: про дівочу цноту, про калину не співай, поете, не квили. </span>
Андрей Чайковский в повести "За сестрой" обрисовал трагический период жизни украинского народа. Татаро-турецкие завоеватели нападали на города и села, их разрушали, жгли, людей забирали в плен.
Печальная участь постигла и село Спасовки. В одно мгновение Павлуша остался без матери, деда, он потерял и любимую сестру Аню: "Теперь уже никому его защищать, и он пролез вне дом и спрятался в бурьяне". Хотя Павлуша был еще маленьким мальчиком, он понял, что является единственным защитником и освободителем своей сестры. Всего пришлось испытать на длинном пути к Крыму. Мальчик оставляет казаков, старшего брата и отца и едет за сестрой. Для этого надо было быть смелым и отважным. Таким и был Павлуша. А еще он очень любил свою сестру. Когда Скорбь узнал, что упорное мальчик поехало искать сестру, сказал: "Как парень из него получится целый, то знайте, что с него кошевой будет".
Пришлось Павлусеві встретиться с татарами, его и продавали, и приставляли к работе, и наказывали. И даже в таких условиях он не терял чувства собственного достоинства, проявлял ум, смекалку и находчивость. В меру своих сил он помогает казакам, которые попали в плен, выпрашивает волю своему земляку Остапу Быстрому.
<span>Павлуша нашел свою сестру благодаря геройству, храбрости, сообразительности. Даже Девлет-гирей признал: "Хорошо у тебя сердце, парень!</span>
Твори бувають різні. Кожен з них несе частинку душі автора. А якщо автор могутній власною душею, то його твори неможуть бути неулюблені. Про Тараса Шевченка можна говорити вічно. він поет, натхненник і пророк. Я люблю усі його твори, немає одного найулюбленішого, але про один можу розповісти. Твір "Розрита могила", це вірш сповнений великої мудрості. коли ти його читаєш, то розумієш настільки все влучно розповідається. В одній стрічці міститься вся та історія, переживання, життя. Мені подобається засудження людей, що жахливо ставляться до України. "Помагайте, недолюдки матір катувати!" - велика хвиля емоцій і опис проблеми що завжди буде актуально. Цей твір захоплює і від нього ідуть мурашки по шкірі.
Мой любимый герой-мой папа.
У него высокий рост, статность. Крепкое тело и красивая внешность. Он сильный. Помогает мне с разными препятствиями и всячески поддерживает. Никогда не оставит в беде и всегда будет рядом. Папа помогает не только мне, но и маме и другим членам нашей большой семьи.
Каждая встреча с папой-радость для меня. Он часто задерживается на работе, тем самым зарабатывая нам на жизнь.
