У творі є багато моментів, що викликають посмішку, навіть сміх. Кумедний сюжет, специфічна мова — усе це допомагає створенню такого ефекту. Ось, наприклад, сцена, коли Мотря залізла на горище Кайдашихи за яйцями, ніби їх знесла її курка, на що Лаврін їй відповів: «Хіба ж ми просили твою курку на наше сідало? Чи шапку перед нею знімали, чи що?» Або сцена, коли Мотря під час сварки виколола око Кайдашисі і зовсім не відчуває за це докорів сумління. Так, вони написані кумедно, гостро, але чи здаються вони смішними? Я гадаю, що ні. Письменник вибрав таку сатиричну форму спеціально для того, щоб краще вплинути на читача, передати йому свою думку.<span>Ще одна сцена, коли Карпо гнався за матір’ю з дрючком, бо вона зачинила в хліві його коня, і зупинився аж біля ставка, крикнувши: «Не так шкода мені матері, як шкода чобіт!» Я переконаний, що за описом цих кумедних на перший погляд сцен, а насправді — сумних і навіть жахливих, ми відчуваємо біль автора за людей, що так занепали. На мою думку, це і є той самий «сміх крізь сльози».</span>
<span>епітети:<span>люди добрі, <span>поет нещасний, </span></span><span>сумна діброва, рими-соколята, думи-чарівниці,<span>прудкії коні,<span>вільні руки.</span></span></span></span>
<span>метафори:н<span>е цвіла урода гожа, </span><span>сонечко червоне заховалось за діброву, час леті, пісні ідуть по людях.</span></span>
<span> порівняння:розливався людський стогін всюди хвилею сумною, краще смерть, ніж вічний сором, і<span> мов сон, життя минало.</span></span>
<span>гіпербола:</span><span>розходилась по світу с</span><span>тоголосою луною</span>
антитеза: у мужички руки чорні,<span> в пані рученька тендітна.</span>
інверсія:раз у раз ходила молодь п<span>існі – слова вислухати.</span>
фразеологізм:с<span>піймати вітра в полі</span>
архаїзми: гр<span>аф, графство, герольди. </span>
Школа,рідний дім!
Як ти гарна!
Ну а вчителька моя сама прекрастна!
Більш усіх на світі люблю школу я свою!
Це мій другий дім без н'его я незможу!
В школі моі друзі та друга мати у меня!
(белый стих от Давида))Ну как смог))))
В савані жив білий леопард Константин,який був вегетеріанцем.Одного разу він спіймав ягничку,бо вона не хотіла йти до нього в гості,щоб зїсти салат з капустою.Ягничка погодилася прийти,якщо леопард додасть в салат травичку,яку жує бегемот.Бегемот дав трохи своєї травички Константину і попросив у нього трошки моркви.Леопард пішов до мавпи Діани,яка дуже любила їсти моржів.Всі моржі збудували собі кораблі з крижині жили на них.Леопард Константин вкрав у неї трохи моркви,яку мавпа додавала у суп з моржів і дав її бегемоту.Бегемот дав леопарду травички і Константин пішов додому , щоб зробити салат для ягнички.Але ягничку втопили в болоті два вужі і тому Константин їв салат сам.