А сонце,зазначалось,потім зійшло.
Сонце заходить,цілуючи гай.
І мчать вітри,неначе діти босі, насунувши на очі картки.
Озеро спить,укрившись місячною короною.
І сподіваючись на Бога , я досягнуто колись мети...
Федько - головний герой оповідання Володимира Винниченка. Він був хлопцем-розбишакою, яких часто можна зустріти у наших дворах. Його батьки були бідними. Часто підкреслювали, що і Федько "мужичиня". Просили, щоб не водився з Толиком - сином господаря, у котрих вони винаймали квартиру.
Федько виділявся серед ровесників неабиякою силою, був задиракою та полюбляв битися, адже завжди виходив переможцем. І одівався відповідно: «картуз набакир,... чуб йому стирчком виліз з-під картуза, очі хутко бігають» та ходив «руки в кишені,..., не поспішає, ... навіть груди підставляє, так наче йому тільки того й хочеться, щоб його вдарили каменем».
На початку твору не хочеться схвалювати Федька, адже він часто ображає своїх друзів. Але згодом читач розуміє, що перше враження неточне. Федько добрий, адже віддає змія і свої нитки. Він вигадливий, повний енергії і сили, сміливий та спритний. Сусідських хлопцям цікаво з ним. З кожної наступної сторінки починаєш захоплюватися Федьком, його правдивістю та відданістю друзям. Хоч хлопець часто спокушає до бешкетних витівок господарського сина Толика, але терпляче зносить покарання, «за ремінь не сердиться, ... розуміє, що так і треба». Перейти річку по кризі намірився Федько. Всі друзі із захопленням і переживанням спостерігали за витівкою. Вони вірили в нього, бо були переконані у його спритності, передбачливості та сміливості. Те, що тільки один Федько кинувся на порятунок Толі, свідчить про товариськість, співчуття, героїзм героя.
<span>Трагічний випадок показав усім справжнього Федька – надійного друга та відважного рятівника.</span>
Складне речення,поширене,двоскладне, розповідне, неокличне.
,
Добро і зло...Споконвіку точиться боротьба між цими протилежними силами.І не завжди перемагає те,що нам хочеться.А чому?Чому в світі так багато зла,і так мало добра?На це питання кожен відповідає по-різному.Чесно кажучи,я ніколи не замислювалась над цим.Ви помічали,що ми часто не звертаємо увагина добро.Воно здається таким звичним,а зло ми одразу помічаєм,бо бачимо,що люди роблять нетак як нам хочеться.Погані вчинки частіше закарбовуються в нашій пам'яті,аніж добрі.Ларошфуко казав:"Жодна людина,якою б мудрою вона була,не здатна збагнути всього зла,що творить".А грузинське прислів'я говорить,що"зла людина вважає,що всі люди схожі на неї".
<span>Я думаю,що зло виникає через те,що у світі панує нерівність.Часто люди не цінують те,що мають,а пргнути надбати майно або якісь цінності легким способом,тобто,роблячи погані вчинки.Давайте уявимо,що у світі панує лише зло.Це було б щось страшне,і я думаю,що люди довго б не змогли прожити так.Я думаю,що ви помічали,що після того,як зробиш добро людям,на душі стає тепло і приємно.Тож давайте робити добро,бо від цього залежить наше майбутнє і майбутнє наших дітей.Корчак писав:"Добра у тисячі разів більше ніж зла.Добро сильніше та незламне".</span>
Поведінка людини проявляється в конкретних діях, вчинках, словах. Це віддзеркалення її внутрішнього світу, освіченості, психічного стану, ставлення до інших людей. Усі люди різні, з різних родин, зі своїми інтересами та світосприйняттям, особливостями мислення . З самого дитинства нас вчать поводитися певним чином, а ще ми бачимо, як поводять себе дорослі, та переймаємо це.