я вважаю, що дійсно, не все те золото, що блищить. На мою думку, люди повинні навчитися цінувати справжню красу, яка є внутрішньою.
багато моїх сучасників цінують матеріальне, а не духовне. вони забувають про те, що потрібно дивитися на вчинки і душу людини, а не на її статки. переконливим прикладом щодо цього аргументі є, на мою думку, образ наталки полтавки із однойменної п*єси котляревського. наталка, не зважаючи на походження і заможність возного, не погодилась виходити за нього заміж. дівчина чекала із заробітків свого коханого - петра. вона не звертала уваги на те, що він не був заможним, що він був сиротою, а любиа і цінувала парубка за працьовитість і добру душу.
у сучасному суспільстві люди намагаються створити собі комфортне життя за рахунок багатства. доказом є корисливі шлюби, які створюються задля того, щоб забезпечити своє подальше життя. але більшість подружніх пар до кінця свого життя залишаються одинокими і нещасливими.
отже, щастя на грошах не збудуєш. потрібно цінувати людину за її душу.
Друг. Що це взагалі таке? Це та людина, яка тебе ображає чи може вдарити? Ні. Друг - це людина, яка і в горе, і в радість буде завжди з тобою. А що ж таке "Справжній друг"? У кожної людини своя думка. Для когось справжній друг - це іграшка, з якою можна погратися, зламати і викинути. Для іншого це трохи більше. Це радість у всіх моментах життя. А для мене друг, Справжній Друг, - це сонце, яке освітлює моє життя своїм оптимізмом та взаємодопомогою! Я люблю всіх своїх друзів, бо коли тобі сумно, ти плачеш, друзі візмуть, куплять тобі сік та мандарини, прийдуть і будуть з тобой плакати.... Плакати не від горя, а від сміху. Не покидайте своїх найкращих та справжніх друзів, бо всі друзі, навіть мало знайомі - це все одно Друг. Справжній друг не покине тебе, він заради своїх планів та інтересів піде з тобою хоч на край світу! Бережіть тих, хто вам потрібен. Цінуйте тих людей, які з вами, цінуйте кожні хвилини свого життя разом із друзями, цінуйте дружбу, не покидайте її на призволяще. Бо цінність дружби - це найдорожщий скарб, який є у людини, бо людина без друга, це як риба без води.
Новела «Intermezzo» — один із кращих творів Михайла Коцюбинського. Тема — роль митця і призначення мистецтва в суспільстві. В основу твору лягли враження автора від перебування в селі Кононівці, куди він їздив на перепочинок. М. Коцюбинський любив природу, але спочатку й вона викликає відразу. Втома міцно тримає душу письменника, він бореться з нею за свій душевний спокій. І втома поступово відступає. М. Коцюбинський милується природою, подовгу гуляє полями. У листі він зізнавався: «Так полюбив земні простори, сонце, що мені жалко години, проведеної у хаті». Саме тут, серед кононівської природи, зустрівся автор з дійовими особами новели.
У підзаголовку до «Intermezzo» написано: «Дійові особи» і подається їх перелік. Зозуля, жайворонок, три білі вівчарки, ниви, сонце, моя утома, людське горе. На перший погляд, їх і дійовими особами не назвеш, та вони тісно пов'язані між собою, доповнюють одне одного, зумовлені ідейним змістом. Спочатку природа ніби протистоїть ліричному герою: «На небі сонце — серед нив я». Поступово відновлюються сили героя, сонце змінює його настрій, стає бажаним гостем. У закличних словах: «Погаси сонце й засвіти друге на небі...» відчувається готовність героя до нової боротьби. Розгортанню образу сонця допомагають зозуля й жайворонок. Під натиском сил природи відступає «утома». Спершу вона повністю заволоділа героєм, та проходить час, і вона нагадує про себе тінню чи хмаринкою на якийсь час та й поступається місцем сонцю.
Образ селянина — це втілення народного героя. Зустрівшись із ним, герой відчув усі страждання бідного безземельного затурканого селянства. Образ селянина уособлює народ, за щастя і свободу якого повинен боротися митець своїм художнім словом. Ліричний герой співпереживає горю селянина, думає про долю трудящих.
Новела «Intermezzo» — суцільний пейзаж, і в той же час ми не бачимо природи, не знаємо, що в ній відбувається. Перед нами — душа ліричного героя. Саме душею заволоділа втома, саме в душі грає жайворонок на голосній арфі, глибоко в душу западають слова селянина. «Дійові особи» символізують складну боротьбу, що відбувається в душі героя, передають, як поступово, відпочиваючи, приходить він до усвідомлення необхідності боротьби.
<span>Дійові особи новели «Intermezzo» — символи суперечливих почуттів та переживань ліричного героя, який втілює кращі риси митців своєї епохи. </span>
Жорстокість-це риса особистості, що визначається як байдужістьдо стражданя людей або прагнення завдати страждання іншим.
На мою думку такі речі виправити не можна. Якщо він уже раз так зробив, то де ми можемо взяти гарантію, що це не повториться. На жаль, ми дуже часто бачимо схожі речі як в дорослих, так і в дітей. Хоча в другого представника людства жорстокість вкрай сильне почуття. ДІти не знають міри, вони не здатні правильно мислити та аналізувати. ТОму дорослі часто виховують дітей в суворих рамках.
ТІльки чудо може змінити таку людину. Тому давайте всі разом будемо вірити в чудеса і надіятися на краще
Якої саме Маруси???
☁☁☁☁☁☁
☁☁☁☁☁☁
☁☁☁☁☁
☁☁☺☁☁
☁☁☁☁☁
☁☁☁☁☁☁
☁☁☁☁☁☁
☁☁☁☁~~LOL*
