По-перше потрібно бути трішечки суворою,адже деякі діти можуть неслухатися.По-друге якщо учень погано поводив себе на уроці, поставити незадовільну поведінку у щоденник.Якщо ж учні зовсім нерозуміють того.що треба бути уважним та слухати вчителя,покликати классного керівника
Сподіваюся допомогла
Осіння пора! Як заворожує вона своєю красою. Але найбільш чаруючим і гарним постає перед нами осінній ліс.
Чудово, неначе в казці! Все навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. А вітерець, пустотливо граючись, розносить по всьому лісу приємні пахощі достиглих ягід. Поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. Тільки свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову. Аж ось у густих вітках блискавично промайнула і миттєво сховалась руденька білочка — весела сусідка всіх дерев і невпинна трудівниця.
Де-не-де з-під опалого листя виглядають маленькі боровички, лисички, підберезовики.
А високо в блакитному небі безперестанку пливуть темно-сині хмаринки, нагадуючи своїми обрисами різних казкових персонажів. Розсікаючи небесну блакить, повагом летять і зажурливо курличуть журавлі.
Як хороше, як гарно навкруги! Спасибі тобі, осінь, за цю красу!
Повість " Митькозавр з Юрківки" навчила мене поважати рідних,цінувати дружбу та долати будь-які труднощі. Небоятися пригод і вірити у щось потайбічне. У<span> всьому знаходити щось цікаве, та цікавитись навколишнім світом))
</span>
Тому що рушник-це національний символ України.Люди поважають роботу над рушником,його виготовлення-важка справа.народові припали до серця пісні про рушники,адже ми є патріотами своєї держави,бо українські рушники,особливо такі гарні як у нас,немає ніде у Світі.і це наше,рідне ми повинні цінувати його працю.
Щось у цьому дусі