Останнім часом я все більше ціную професію бухгалтера. Думаю, що зроблю її своєю власною. Я вважаю, що молодь дуже помиляється, коли вважає бухгалтерію нудним заняттям. І зараз спробую це довести.Бухгалтери потрібні скрізь: на виробництві, в установах, у фірмах приватних підприємців. Без роботи ці спеціалісти не залишаться ніколи. Вони професійно працюють з грішми та стежать за фінансами підприємства. Також кваліфікований бухгалтер просто незамінний, тому на нього покладений обовязок розраховувати податки, своєчасно виплачувати їх державі та подавати великі точні звіти..Бухгалтер — дуже сучасна робота, нею займаються освічені, успішні люди. Вони обізнані у багатьох сферах знань: правознавстві, економіці, менеджменті, роботі з компютером. Добре знають бухгалтери ділову українську мову та й іноземні мови теж.Я не розумію, як може праця вважатися кимось нудною, якщо вона потребує зосередженості та застосування розумових зусиль! Також бухгалтерія розвиває математичні здібності людини. Бухгалтери можуть швидко та точно рахувати великі числа. Обдурити людину цієї професії біля прилавка магазину просто неможливо.Професія бухгалтера також привчає людину до акуратності та ідеального порядку. Адже така праця вимагає великої відповідальності за матеріальні цінності.Подивіться на типового представника даної професії. Це підтягнута, ошатно вдягнена людина. Звикнувши завжди бути енергійним та зібраним на роботі, бухгалтер залишається таким і поза нею. Його життя теж добре впорядковане, але зовсім не нудне. Адже праця кваліфікованого бухгалтера оплачується гідно, він може дозволити собі подорожувати, розважатися тощо. Я сподіваюся, що, якещо я докладу до цього зусиль, мені теж коли-небудь пощастить обіймати посаду бухгалтера!
Чи може людина мати крила?
(за поезіями Ліни Костенко «Чайка на крижині», «Крила»)
Поява поезій «Чайка на крижині» та «Крила» пов'язана з перебуванням поетеси Ліни Костенко в Польщі, зокрема в порту міста Щецин, та міркуваннями про смисл життя людини, її призначення на землі.
Лірична героїня спостерігає за красою Одри, кораблями біля причалів. Наступає весна, ламається крига. На одній із крижин жінка побачила чайку:
Крига буйно ломилась у відкриті двері протоки.
Лід кришився, б'ючись об каміння берегове...
І нарешті по Одрі — темній, широкій
Дружба – найцінніший скарб
Коли я читала книжки «Тореадори з Васюківки», «Митькозавр з Юрківки» та «Звук павутинки» мене найбільше вразили відносини головних героїв цих творів. Між ними є дещо спільне. Можливо це вміння дружити.
<span>Найвеселіша </span>книга це «Тореадори з Васюківки» В. Нестайка. Гарні друзі Ява Рень та Павлуша Завгородній вигадують цікаві справи для себе та оточуючих.
Все що вони накоїли, вони роблять разом і покарання отримують також разом. Вони «хлопці з фантазією». «Смілива» ідея викопати метро під свинарником зі станціями «Клуня» та «Крива груша» була знешкоджена дідом Салимоном. Хлопці підтримують та турбуються один про одного. Коли в старій криниці вони знайшли собі нового товариша Собакевича, то Ява забороняє Павлуші спускатися до криниці, бо той недавно хворів на ангіну. Решта веселих пригод хлопців тільки підкріпляють дружні відносини хлопців.
Повість Я.Стельмаха «Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки» також про веселі пригоди двох приятелів Митька Омельчука та Сергійка Стеценка. Хлопці проводять веселе літо у селі шукаючи монстра у лісі біля озера. Спільна справа хлопців не тільки більше їх здружила, але й дала їм можливість дізнатися багато цікавого зі світу зоології. Друзі пережили разом багато захопливих подій та пригод. Їм навіть довелося рятувати «потопаючого». Все це показало, що вони не тільки вміють дружити, але й можуть турбуватися та вибачати товариша.
Головний герой повісті В.Близнюка «Звук павутинки» хлопчик Льончик – підліток з чутливою душею. У хлопчини буйна уява. Він вміє бачити те, що не бачать та не чують інші люди. Хлопчик живе у селі, де немає його однолітків. Тому він з задоволенням товаришує зі студентом Адамом та уявною подругою Ніною. Хлопчині стає сумно коли помирає від променевої хвороби Адам і з настанням осені разом з журавлиним ключем зникає Ніна. В цьому творі автор ніби просить нас не забувати яскраві фантазії нашого дитинства та цінувати найбільший скарб нашого життя – дружбу.
Всі три повісті об’єднує вміння героїв товаришувати та цінувати своїх друзів дитинства.
Тема:човен-як символ піднесеної душі ліричного героя,його романтичної мрійливості і закоханості в навколишній світ
Ідея:показ глибини і незбагненності світу
Худ.зас.:звертання:Не спіши,не лети по сяйних світах,Мій малий ненадійний човне!
апогея:І над нами,й під нами горять світи.І внизу,і в горі глибини
епітети:срібний птах,ненадійний човне
порівняння:човне-як срібний птах
Мариністично-символічна поетична мініатюра.Композиційно складається с 2 строф.Жанр-класична любовна єлегія.
Лелеки - це символ продовження роду. З давніх давен люди вважали лелек щасливою звісткою. <span>До лелеки українцi ставляться з великою пошаною. Двiр, де є гнiздо цього птаха, вважається щасливим. У селi, де є хоч одне лелече гнiздо, не буде бiди вiд блискавки. Мабуть, повага до лелеки викликана тим, що вiн є радiсним вiсником наближення весни.</span>
