Прочитавши твір "Сім"я дикої качки" я зробив для себе певні висновки. Наприклад, що не можна бути таким жорстоким і злим, як Юрко. Він через те і не мав друзів, що так погано поводився. А зовсім інша справа Тося. На її приклади я хочу навчитися бути милосердним і добрим.
Народна лірика це <span>один із трьох нарівні з </span>епосом<span> та </span>драмою<span>, </span>родів<span> художньої </span>літератури та мистецтва, в якому у формі естетизованих переживань осмислюється сутність людського буття. Жанри:пісні-ігри,трудові пісні,календарно-обрядові,родинно-побутові,с<span>оціально-побутові.
</span>
Пісня супроводжує український народ протягом усієї історії його
існування. У часи розквіту та занепаду, під час важких випробувань
війнами, бідністю, національного гніту народна пісня допомагала людям. У
ній – пам'ять про визначних історичних діячів, про минуле, щирі
почуття. У радісні хвилини життя – при народженні немовляти, хрещенні,
весіллі, на будь-яке свято – пісня неодмінно лунала, зігріваючи душу та
підіймаючи настрій. Пісня допомагала в праці та в дорозі. Мабуть, така
співуча в нас українська душа.
Є давня легенда, пов’язана з пісенністю українського народу. У
ній розповідається про те, що Господь обдаровував усі землі світу
багатствами, тож українській землі, яка постала перед ним останньою, не
залишилося нічого, окрім народної пісні. Мабуть, ця легенда виникла в
часи великих бід, що випали на долю нашого краю. Та пісня, пообіцяв
Господь, допоможе людям пережити всі лиха та ще й нестиме радість та
світло.
В українських народних піснях живе вся історія нашого буття. У
них і кохання, і побутове життя, і праця, і військова слава. Українські
пісні надзвичайно мелодійні, щирі та прості. Вони нікого не залишають
байдужими. Незважаючи на те, що багато з них народилися з болю, вони
несуть світло та свято життя. У наших піснях немає жорстокості, агресії,
навпаки – прагнення щастя, любові, добробуту, гумор, що найкраще
характеризує національні риси нашого народу. Без рідної пісні ,як і без
рідної мови, людина не може висловити своїх почуттів. От як пише про те
І. Драч:
<span>А пісня - це душа. З усіх потреб потреба.
Лиш пісня в серці ширить межі неба.
На крилах сонце сяйво їй лиша —
Чим глибше пісня, тим ясніш душа.
</span><span>Народну пісню треба берегти, бо в ній – невичерпні багатства душі цілого народу.
</span>
