Всі люди у світі прагнуть бути щасливими. Та не кожному це вдається.
Я думаю, що людина -- коваль свого щастя. Тільки працьовита,чесна,добра,щира людина може вважати себе щасливою. Не почуває себе щасливим той, хто нічого не робить, а сидить склавши руки. Григорій Сковорода навчав: "Щасливий, кому вдалося знайти щасливе життя, але щасливіший, хто вміє користуватися ним".Я б додала до цього афоризму,що треба щастя здобути. Багато чого залежить від самої людини: яку вона здобуде освіту, на яку роботу влаштується, яких друзів обере, яку сім'ю буде мати. Адже доля підкидає нам певні негативні "сюрпризи",які викликають образу, розчарування, то можуть опуститися руки.Допомагає подолати всі перешкоди праця,навчаня,друзі і сім'я.
Отже, кожен з нас сам кує своє щастя.
Перша поетична збірка це-Кобзар. Вперше «Кобзар» був виданий в 1840 році в Санкт-Петербурзі за сприяння Євгена Гребінки. До збірки увійшло вісім творів:«Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ'яненка», «Іван Підкова», «Тарасованіч» і «Думи мої, думи мої, горе мені з вами », написаний спеціально для цього збірника, і є як би епіграфом не тількидо цього видання, але й до всієї творчості Тараса Шевченка.
Бабуся, яка сидить поряд зі своєю онучкою, та читає їй книгу. Дівчинка посміхається, та з цікавістю дивиться у книгу
Козаки - гордість українського народу! Вони завжди захищали свою Батьківщину, боролися проти ворогів. З самого дитинства хлопчиків навчали, щоб пізніше вони могли стати козаками, бо це було дуже почесно для кожного жителя України.
Історія України багата на різноманітні постаті відважних козаків. Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Іван Сірко та інші залишили помітний слід у історії нашої країни. Вони були настільки героїчними, що про них складали пісні, легенди, різні думи та вірші. Одним із таких є "Тарас Бульба". Микола Гололь зміг так передати події того часу, що козаки стали для мене справжніми героями. Саме ці герої не словом, а ділом показували свою любов до Батьківщини. Ці люди були настільки відважними, що навіть коли їх страчувати, жоден з них не вказав свого болю. Так, траплялися зрадники, але дуже добре, що їх було мало.
Давайте ж будемо нащадками гідними цим визначним людям. Давайте пронесемо пам'ять про козаків скрізь віки, передаючи її з покоління у покоління.
Чаво? украинский не понимаю))
