<span> Лиш в праці варто і для праці жить</span>
<span> Праця є особливим елементом життя людини, що допомагає їй творити, розвиватися, пізнавати. Без неї ми не зможемо жити - стане занадто нудно. </span>
<span>Приклад 1. твір Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні". Є два образи, які можна праналізувати: Чіпка і Грицько. Чіпка був ледащо, лише з поодинокими проявами тяги до праці, що не скажеш про Грицька, який з таких же самих гірких умов дитинства, як і у Чіпки, зумів знайти вихід. Він працював багато і старанно. І результат - з одного боку нещасний Чіпка з його загубленою душею й втраченим майно, з другого - Грицько, з доброю дружиною, достатком в полі і в хаті.</span>
<span>Приклад 2. Григорій Сковорода - справжній геній філософії. Все життя працював не покладаючи рук. Писав для себе і для людей, і лише в праці бачив сенс життя. Його твори прямий доказ цьому. Особливо яскраво простежується ця тема в байці "Бджола і шершень".</span>
На мою думку дорослі відіграють важливу роль в житті дитини.Ще з самої колиски доглядають, та леліють її.Годують,аби вона росла здоровою і щасливою.Крім того турбуються та завжди допоможуть у скрутну хвилину.Отже,батьки відіграють важливу роль в житті кожної дитини на світі...
Він рішучий,мудрий вчиняє рішучі вчинки , справедливий,мужній,любить спокій і мир
<span>Кожна людина повинна пам’ятати свій перший будинок і своїх батьків. Це є одним з основних життєвих принципів будь-якої людини, про кого б не йшлося. З одного боку, люди є одухотвореними істотами, створеними за образом Божим, а тому вони високоморальні, можуть чинити гідні вчинки, в тому числі і віддати данину пам’яті таким аспектам теж є для них вкрай важливим. З іншого боку, ми бачимо, що сучасне людське суспільство не заохочує щирі і добрі вчинки. Вважається, що будь-яке добро – це послуга, яка повинна оплачуватися.</span>
А ось ця історія сталася з ним у Відні. Їхав він своєю машиною, але правил не звик дотримуватися. Нерідко жартував, мовляв, в Англії вони одні, у Америці зовсім інші, і в Австрії, мабуть, теж місцеві нюанси мають. Отож, порушення помітили поліцейські, які, зупинивши машину, стали вимагати, аби Кротон сплатив штраф. Грошей він заробити ще не встиг, тож пожартував, мовляв, завтра виступатиме на сцені, а післязавтра розрахується. Але стражі порядку були невблаганними та принциповими. Не церемонячись, пов'язали Фірцака та й повезли у в'язницю. І хоча гість-закарпатець переконував, що він – артист, що він – Кротон, але такі аргументи на «тамтешніх» поліцейських не вплинули – Івана Силу таки «заперли...»
Коли зостався сам у чотирьох стінах, за відсутності наглядача виламав грати. Та ще й покрутив їх у баранячий ріг. Пройшовся гордовито коридором, з'явившись, урешті, в кімнаті чергового по в'язниці. Той із подиву ледь зі стільця не впав. Вичитавши підлеглого за ненадійно зачинені дверні засуви, відвів затриманого до начальника поліції. І тільки тоді, за допомогою перекладача, з'ясувалося, хто такий цей клопітний і ядерний чолов'яга. Кротона одразу ж випустили, вибачилися за непорозуміння. А наступного дня сам начальник поліції з дружиною прийшов на виступи Фірцака, і так щиросердно, як той, ніхто йому не аплодував. Навіть букет красивих квітів подарував учорашньому своєму «підопічному»
