Павлуша Завгородній — кращий друг Яви. Це більш врівноважений і спокійний хлопець. Він захоплюється малюванням і мріє стати льотчиком, але не менше за Яву полюбляє різноманітні пригоди й таємниці. Васюківські «тореадори» завжди мають благородні наміри, але через брак досвіду і знань, на жаль, іноді потрапляють у прикрі ситуації. Нерозлучні друзі, обмірковуючи вчинки, вміють усвідомити помилки й намагаються їх не повторювати, хоча відразу ж вигадують і здійснюють нову «авантюру». Тому читачі з цікавістю довідуються про пошуки незнайомця з тринадцятої квартири, зйомки в кіно, про допомогу хлопців під час рятування рідного села від стихійного лиха, про викриття двох місцевих «шпигунів». Мені зрозумілі бажання і наміри Яви і Павлуші, адже вони мої ровесники. Думаю, головне, про що хоче сказати нам автор: дружба — велика сила; важливо мати поруч вірного і відданого товариша, який піде за тобою в огонь і у воду, не зрадить, завжди допоможе в скрутній ситуації.
<span> План до твору "Інститутка" Марко Вовчка:
</span>
<span><span>1. Життя Устини у неволі.
2. Знайомство за панночкою.
3. Бідкання дівчат-кріпачок від знущань інститутки.
4. Одруження панночки та переїзд на новий хутір.
5. Кохання Устини та Прокопа.
6. Журба простого люду: смерть Назарової дитини і дружини.
7. Віддання Прокопа у москалі.
8. Невелика свобода Устини – людини з відчуттям власної гідності.</span>
</span>
Внешность:цитата "боец был немногим выше среднего роста и казался скорее хрупкого, чем крепкого телосложения" и "красивое, потемневшее от загара лицо молодого человека лет двадцати пяти, обрамленное короткими светлыми волосами.
Поступки:Это же рыцарь)Так что они наверняка только благородные,<span>он единственный, кто, сжалившись над слабым стариком ростовщиком Исааком, уступает ему место у очага; анонимно вызывает на бой рыцаря Храма непобедимого Буагильбера; заступается за честь сына Седрика (то есть за свою собственную, но опять же анонимно); спасает Исаака от ограбления и смерти; побеждает в нескольких поединках рыцарей-тамплиеров; сражается вместе с Ричардом Львиное Сердце; принимает участие в крестовом походе; спасает красавицу Ревекку, на протяжении романа не изменяя рыцарским понятиям чести. Идеальный мужчина)
3.Отсюда вытекает характер: верный, добрый,воспитанный,чтит традиции.
4.Ну это я не знаю,но я уверена что хорошо
5.Я отношусь к этому персонажу с симпатией,так как он идеален для тех времен,красив,умен,уверенный в себе,защищает слабых,помогает беспомощным.Безмерно любит Ровену ),вере ей до конца романа.</span>
Коли він прогулюеться лісом та не хоче йти до дому
<span> Ви були в лісі, коли там панує зима? Не кожного року о такій порі ліс буває таким красивим, нині він незвичайний — чарівливий. Заходиш у це царство неземної краси й опиняєшся в полоні дивовижних вражень, коли навіть слова сказати не можеш голосно, аби не сполохати якогось дива. Он дерева набрали на своє гілля стільки пухнастого снігу, що здається не витримають дрібненькі галузки, і зрине вниз білий водоспад. Усі дерева, кущі стоять припорошені сніжинками, ніби готуючись до якогось балу. Хочеться розмовляти пошепки. Та снігурі зовсім на це не зважають, їм приємно перелітати з гілки на гілку й струшувати сніг. Білочки теж вискакують на прогулянку, щоб розвеселити себе й довколишніх птахів, які відразу злітають, якщо десь осиплеться сніг. І ліс наповнюється поодинокими звуками, такими ніжними й неповторними, ніби сама природа щось шепоче. Десь пташка обізветься, десь прошелестить сніг, сиплючись до підніжжя дерев. Так приємно стояти й слухати ліс.</span>
