<span>Кожної весни верба пробуджується від сну, скидає сріблясті намистинки снігу і причаровує весняною вродою кожного спостережливого перехожого. Своїми пухнастими і ніжними котиками вона тягнеться ближче до сонечка і вбирає в них теплий мед золотих промінчиків, а коріннячком підбирається все ближче до води. Люди звеличують весняну красуню в піснях і віршах, а молодики виказують свої прояви кохання даруючи дівчаткам вербові букети. Посвячені на свята гілочки, люди весь рік зберігають в світлому куточку оселі, вважаючи їх за справжні обереги</span><span>Ⓐ</span><span>. </span>
<span><span>
<span>Адам і Єва </span>
</span><span>Першу людину звали Адам. Біблія розповідає, що створив Бог Адама схожим на себе.
Адам жив у райському саду, що звався Едемським. Тут йому дуже подобалося, але інколи він почував себе страшенно безпорадним та самотнім. Він нудьгував і блукав доріжками саду.
Побачив це Бог і вирішив надати Адаму помічницю. І коли той спав, Бог створив жінку.
Уявляєте, як зрадів Адам, коли прокинувся і побачив поруч з собою красу-жінку - адже він зрозумів, що тепер не буде таким самотнім!
Адам назвав її Євою, і вони, вже вдвох, щасливо зажили у Едемському саду.
Як їм було добре разом! Перші люди почували себе весело і безтурботно, і щастю, здавалося, не буде кінця!
Бог дозволяв Адаму та Єві робити все, про що вони Його просили. Лише одного не дозволяв людям Бог - їсти плоди з дерева, що звалося деревом пізнання добра та зла. Пояснював він це просто:
- Якщо ви з’їжте цей плод, то помрете.
Але жив у тому ж райському саду злий та підступний змій, що підкрався одного разу до Єви та й почав їй нашіптувати:
- Навіщо вам слухатися Бога? Адже Він не дозволяє вам їсти ці плоди зовсім не тому, що ви помрете! Це – неправда! Насправді, якщо ви їх з'їсте, то й самі станете як боги! І про все-все на світі будете знати!.. Та й плід, ти тільки подивись, який смачний!..
Довго не звертала на змія ніякої уваги Єва. Але потім несподівано подивилася на дерево і раптом побачила на диво красивий плід.
І так їй закортіло його покуштувати, що Єва не витримала, зірвала плід і надкусила його. Плід виявився дуже смачним, і Єва простягнула його Адаму.
- Адам! – звернулася вона до нього – Знаєш, а він й дійсно чудовий!
Адам на якусь хвилинку замислився, не знаючи, що й робити - адже він добре розумів, що цього робити не можна!
Але плід був такий гарний, що Адам також не витримав і надкусив його.
Ах, люди, люди...
Коли Бог узнал про вчинок Адама та Єви, то дуже засмутився, після чого зі смутком вимовив:
- На жаль, я повинен прогнати вас з мого саду! Адже ви знаєте: непокірність Богу - гріх!
Він помолчав, після чого додав:
- Тепер для вас розпочнеться зовсім інше, важке та безрадісне життя в муках та стражданнях. І лише один спогад завжди буде зігрівати вашу душу - як добре було у райському саду...
І знову помовчавши, закінчив:
- А відбулося все це через те, що ви не захотіли виконати те, про що Я просив вас...
Так Адам і Ева були вигнані з раю.
Для них й дійсно настали тяжкі часи. Вони почали хворіти. Щоб прокормитися, їм доводилося багато та важко працювати.
А з часом люди почали вмирати…</span></span>
Брати Тараса - Йосип, Микита.
<span>Власне, і Вороний, і Олесь декларують свій гедонізм (ідеалістичний напрям в етиці, за яким насолода, приємність є найвищим благом, метою життя).</span>
Потрібен просто діалог чи у ньому потрібно використати щось( спр, відокремлені означення, може слова якісь).
