<span>Найперше слід відмітити, .що ці пісні правдиві,- реалістичні, оскільки в них безпосередньо відображено родинне та суспільне життя і внутрішній світ людей, які жили в .різні історичні епохи. Визначальною ознакою змісту пісень є також непримиренне ставлення - до несправедливості, визиску, пригнічення в громадському й родинному побуті. У ліричних піснях народ висловив свої устремління до справедливого суспільного ладу, доброзичливих, щирих, дружніх стосунків між людьми, виразив свою мрію про особисту золю кожного, про життя, достойне чесного трудівника. Варіантність тексту пісень зумовлена не тільки прагненням кожного з колективних авторів збагатити зміст її, удосконалити форму, а й бажанням висловити свої власні почуття, переживання, роздуми.
</span>
1. дитина.
2.поїздка
3.зустріч.
4.розставання
Герасим Никодимович Калитка — реалістичний тип куркуля — нагромаджувача грошей і «преоберетателя земельки». 2. Зовнішність і портрет. 3. Риси характеру героя: 4. Г. Калитка та оточення: 5. Багатство, гроші, земля — ось основна мета в житті заможного селянина. 6. Значення образу Герасима Калитки в українській літературі. Риси характеру Герасима Калитки а) жадність і підступність; б) заздрість та хитрість; в) лицемірство і зажерливість; г) лицемірство та деспотизм. Г. Калитка та оточення: а) зневажливе ставлення до освіти, членів родини; б) постійне прагнення до збагачення; в) здатність до ризику; г) знання законів і водночас протиправні дії; д) обмеженість у якості власного харчування та робітників; е) чутливість до образи на свою адресу; є) «невсипущість» (Копач); ж) грубість і черствість.
Людина народилася аби захищати навколишній світ,оберігати різноманітні види птахів,рослин,тварин.Вона може ходити,стрибати,бігати,але не може одного-літати.У мене є велика мрія-навчитися літати.Я гадаю,що незабаром люди навчаться цього.Як би у мене були крила,яб облетіла увесь світ,почала подорожувати,знайомитися з новими людьми з інших країн.Напевно,кожна людина має мрію мати крила.І ця мрія обов'язково здійсниться!
Я не скажу, що я завжди допомагаю. Інколи я не встигаю, але потім картаю себе за це. Звичайно, допомагати людям треба, адже без цього не як. Люди повині бути дружніми, саме в взаємодопомогі, і є щастя, та розвиток в кращу сторону ,нашого суспільства.
